навіть у сучасному дуже світі люди завжди прагнуть об’єднуватися в якісь співтовариства або колективи. таким же великим співтовариством є і народ. але кожна спільнота, будь то невеликий колектив або цілий народ, завжди прагне мати щось спільне, щось таке, що дійсно ефективно об’єднує людей і дозволяє їм проводити спільну і узгоджену політику, а також при необхідності протистояти опонентам або конкурувати з ними. однією з таких важливих складових для будь-якої спільноти, в тому числі і для народу, є мова. більше того, мова настільки важлива, що без неї народ іноді неможливо собі уявити.
у всі часи історії існувала величезна кількість українських письменників, які прагнули показати всім з наших співвітчизників, що мова для нас є дуже важлива. михайло коцюбинський, іван франко, леся українка та багато інших не тільки описували важливість мови для народу україни і української нації, а й настільки віртуозно і вміло використовували рідну мову, що напевно у всіх читачів їхніх творів виникало непереборне бажання читати, писати і розмовляти українською мовою. ці великі люди займалися популяризацією української мови абсолютно не даремно, адже вони розуміли, наскільки вона важлива для формування сильної української нації та подальшого ефективного відстоювання її високого статусу у протидії з іншими націями. звичайно, мова сама по собі не дозволить країні добитися успіху, але вона служить сильним об’єднуючим фактором, який дійсно може в критичний момент зіграти дуже важливу роль в суспільному, політичному та соціальному житті будь-якого співтовариства.
варто сказати, що українська мова, яка нині стає все більш популярною і часто використовуваною, заслуговує справжньої гордості серед тих, хто нею володіє. щоб зрозуміти це, досить пригадати тривалу і досить складну українську історію. довгий час україна не мала власної незалежності, переживала вкрай непрості часи, але, тим не менш, українська мова продовжувала існувати. вона не зникала, тому що її використовували як люди творчі, так і звичайні люди. думається, що завдяки збереженню мови за весь цей час зберігся і народ україни.
кожен народ іноді стикається з дуже складними пері у своїй історії. щоб зберігати віру в майбутнє, в прихід хороших часів народного єднання, народу необхідно щось, що його дійсно об’єднує. звичайно, таким фактором об’єднання є і мова. завдяки їй народ україни зберіг пам’ять про своє коріння, і продовжуватиме зберігати її ще дуже довго.
Всі ми з дитинства хочемо бути щасливими. В це слово всі люди вкладають різне значення. Для когось щастя – це матеріальні блага: квартира, машина, достаток. Хтось бачить щастя в спілкуванні з людьми і найбільше дорожить своїми друзями. А для когось щастя в любові, теплому сімейному колі. І кожному завжди буде не вистачати саме того, що він вважає щастям.
Мені здається, що щастя не буває постійним відчуттям, воно скоріш за все швидкоплинне. Якщо людина дуже сильно мріє про щось, то, отримавши це, вона відчуває почуття ейфорії. Але з часом кожен привикає до того, що у нього є. І тоді людина починає думати, що стане щасливою, коли отримає щось нове.
Насправді, неправильно думати, що щасливими нас зробить отримання чогось визначеного. Щастя в кожному дні, в кожній миті. Для цього не потрібно багато грошей або безмежні можливості. Достатньо лише з’їздити на природу, побачитися з друзями, порадувати себе якоюсь дрібницею. Тільки так можна відчути це. І навіть якщо після цього почуття щастя покине тебе, то воно все одно незабаром обов’язково повернеться.