Мені дуже подобається приходити на нашу річку,яка тихо тече між берегів.Вода в ній чиста і прозора,можна побачити як на дні,між камінням ховаються маленьки рибки.Осторонь,у камишах,співають свої пісні жаби.У кожной свій голос й здається що вони проводять змагання по вокалу.Ось від одного беріга до другого пересувається якась хвилька,придивляюсь,це вуж поспішає по своїх справах,або злякався нас.Під сторічной вербою,що склонила свої вітки над водою,чутно сильний всплеск,це мабудь карп,володарь ціх вод,вітається з нами.Но нам вже потрібно уходити,справи,до побачення річка,ми ще не раз прийдемо на твої береги.
Відповідь:
Душа шукає не прощення -- процвітання. Усе було: і сум, і самота, і горе втрат, і дружба нефальшива. Мені настився сад вишневий, і грона ягід золотистих, і трав рясних вінок зелений, і розсип квіточок барвистих. У хуртовині наших днів ми зостаємось не одні: із нами радість, і печаль, і те, чого уже не жаль. А втім, вічні теми: життя і смерть, добро і зло, правда і кривда, багатство і убозтво, любов і ненависть -- спонукали б до цікавої бесіди. Це якраз та остання мить, коли без голосу мелодія вже розпадеться, утратить себе, коли треба ламати, рвати, вибухати, злітати у вибухові, виплескувати в надмірі щирості своє серце, почуття й душу іншим. Агент примовочками, смішком... то так, то сяк підкочується до дядьків, втирається в довір'я, але не квапиться розповідати про Америку.
Пояснення:
ответ: не є спільнокореневими слова небо та небесний
Объяснение: