19. Потребує редагування словосполучення А скупий на слова
Б радіти перемозі
В докоряти сусіда
Г розгорнути підручник
20. Потребує редагування словосполучення
А відсутній через хворобу
Б лекції по хімії
В старший за званням
Г відправити поштою
21. Потребує редагування словосполучення
А зупинитися у двох кроках
Б бухгалтер за спеціальністю
В згідно з наказом
Г відповідно до постанови
22. Неповним є речення
А Часи були непевні, лиховісні (Л.Костенко).
Б Короткі сірі дні (Л.Костенко).
В В городі тиша й мовчазний передзвін сердець (М.Хвильовий).
Г Сонце зайшло (М.Хвильовий).
23. Односкладним безособовим є речення
А Три дні дали на розмисли мені (Л.Костенко).
Б Не можу слухати меланхолійної музики (О.Кобилянська).
В Фантастична і дивовижна земля тут (І.Багряний).
Г Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти (Л.Костенко).
24. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Звитяги наші, муки, і руїни безсметрні будуть у її словах (Л.Костенко).
Б Я син свого народу і весь належу сучасникам своїм (О.Довженко).
В Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці (О.Довженко).
Г Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з
травами, зі старою грушею і дубом – з усім живим, що росло і рухалось навколо
(О.Довженко).
25. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А І спогади, сльозами не омиті, приходили прощатися з життям (Л.Костенко).
Б І власне горе, пережите ще раз, зробило душу зрячою на біль (Л.Костенко).
В Дивлячись на людей, усміхавсь і мій батько – великий добрий чоловік (О.Довженко).
Г Він сидить біля столу повний всілякої премудрості, знань і вражень (Ю.Яновський).
26. Відокремленою прикладкою НЕ ускладнено речення
А Благословіть в дорогу, матері (Л.Костенко).
Б Сичі кричали, вісники біди (Л.Костенко).
В Це ж йому, цьому вартовому чорного трибуналу комуни, в моменти великого
напруження я складав гімни (М.Хвильовий).
Г Мати каже, що я, її м’ятежний син, зовсім замучив себе (М.Хвильовий).
27. Складним є речення
А Шторм, як розлютований оркестр, викидав щоразу нові й нові симфонії, збільшуючи
темп і тембр (Ю.Яновський).
Б Щасливі все-таки нагадують хворих і потребують обережного поводження
(В.Підмогильний).
В Здавалось, він був сам серед неосяжного безгоміння, в незмірній далечині від світу й
людей, не причетний до життя, але близький до нього, як ніколи (В.Підмогильний).
Г Ти хотів тиші й безлюддя – і тепер маєш (М.Коцюбинський).
28. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А У мене, пане, слово не куповане, і я його не продаю (Л.Костенко).
Б Ще тільки вирок – і скінчиться справа (Л.Костенко).
В Душа болить, і тіло як чуже (Л.Костенко).
Г Бездонне небо, і безмежний світ! (Л.Костенко).
29. Складнопідрядним із означальною частиною є речення
А Я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна (Гр.Тютюнник).
Б Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах! (Л.Костенко).
В Мені не вірилось, що я не допливу до берега (Ю.Яновський).
Г На початку дискусії Степан, завмираючи від внутрішнього хвилювання, міркував про те,
що може він написати (В.Підмогильний).
напевно, кожен із нас вже задумувався про те, що він буде робити після закінчення університету. у кожного є якийсь план дій або ж уже готовий «сценарій життя», і у всіх він різний. кожна людина уявляє майбутнє по різному, але всі наші з вами шляхи є пов’язані, бо ми живемо в одній країні – україні, і хотілося б, щоб наше майбутнє було хоча б наближено таким, яким ми його собі уявляємо.
зараз від багатьох людей можна почути різні песимістичні прогнози про майбутнє україни, і, мені здається, що до них варто прислухатись, але не для того, щоб їх прийняти, а для того, щоб не допустити їх здійснення.
нашу націю сотнями років гнобили інші держави, цим самим деморалізовуючи народ та пригнічуючи українську гідність. у різні часи по- різному жилось українцям, але ми завжди змушували загарбників пам’ятати про себе, як про справжню націю, яка живе на своїй богом даній землі і не є просто статистичними цифрами про заселення центральної європи. боротьба за незалежність тривала завжди, починаючи від падіння київської русі і закінчуючи сьогоднішніми днями.
нещодавно один з відомих істориків україни виступив зі своїм баченням сучасного та майбутнього україни, де порівняв нашу державу з слимаком, який рухається дуже повільно, але впевнено. україна за недавній час втратила дуже багато шансів та можливостей, і, деколи здається, що вона майже нікуди не рухається або ж рухається назад. прийшов час, коли ми самі повинні вирішувати за себе та обирати своє майбутнє. зараз, через 19 років незалежності, вже з’явилось нове покоління людей, свідомість яких вільна від почуття національної неповноцінності та меншості у порівнянні з іншими – це ми! ми – майбутнє україни! жоден з нас не повинен залишатись пасивним і перекладати свої обов’язки та відповідальність на інших.