Ми проти корупції. Наша країна велика і багата, але чому народ постійно скаржиться на злидні і важке життя? Чому нашим батькам доводиться працювати відразу на декількох роботах, щоб прогодувати сім'ю, а за сусіднім парканом, як гриби, один за одним будуються котеджні селища? Відповідь більшості - причина в корумпованості влади. Як може здатися на перший погляд, корупція - явище сучасної дійсності, але це не зовсім так. Згадаймо російських класиків: «хабарі хортенятами», «кругова порука», «рука руку миє». Знайоме, чи не так? Відносини я тобі - ти мені непомітно обплели корінням державні структури, а почали вони зароджуватися ще тоді, коли виникло саме держава. Корупція - це перевищення користувань своїми посадовими обов'язками. Даний термін в наш час майже повністю сприймаємо як належить чиновницьким колам, напевно, тому, що в результаті подібного роду махінацій стають відомі громадськості такі прізвища і суми, що дані події просто не можуть залишитися непоміченими. Негативний прояв корупції полягає в нанесенні нею шкоди економічній сфері, а, значить, доходам громадян і загальному добробуту країни в цілому. Корупція - це червоточина, пролом в системі, через яку неправомірно «витікають» державні кошти, які повинні були б використовуватися за призначенням на благо Батьківщини. Механізм корупції - це хабар. Вона небезпечна тим, що поширеність її не знає кордонів. Предмет хабара - це не тільки гроші, але і цінні папери, і нерухомість, і інші речі майнового характеру. Як же боротися з корупцією? Як вилікувати цю хворобу? Повинна вестися чітка, продумана, грунтовна антикорупційна діяльність, спрямована на виявлення та запобігання випадків прояву корупції. Велику роль відіграє ступінь відповідальності і система покарання. Посилення покарання, на мій погляд, найдієвіший антикорупційний метод. Але такі методи лише усувають наслідки, а що ж до викорінити хабарництво як явище? Я вважаю, що це робота не тільки держави щодо дотримання і виконання всіх зобов'язань перед народом, підвищення загального рівня життя (щоб і красти не захотілося), але і робота кожного громадянина над собою, над підвищенням свого професіоналізму, розумінням відповідальності перед державою, перед своїм майбутнім, майбутнім своїх дітей.
Поряд з чашею стояв дерев яний ідолець:довгоносий, з широким підбо рукиріддям, нахмуреними бровами. на грудях були складені руки, ноги його впиралися в підставку. це був прадавній ідол -Світовид. Нестор помітив, що над віконцем висів гіллястий корень- це оберег дому. Чоловік перехрестився. В душі було відчуття далекого, забутого, але рідного. З пям яті молитвами , книгами витруював все зле( щодо цього речення не впевнена), але до кінця все це знищити йому не вдалося. як не вдається людині зректися свого дитинства, роду... - Бачу, в тебе старі боги й чародійства живуть поруч з іконою, на одній полиці,- мовив Нестор .
- Живуть, не б’ються,- спокійно відказала вона. – Хай усі помагають людям.
⇒⇒⇒⇒