![Запишіть два речення про зображених їжаків. Підкресліть букви,які позначають ненаголошенi [e], [и].](/tpl/images/4681/9988/aba2e.jpg)
![Запишіть два речення про зображених їжаків. Підкресліть букви,які позначають ненаголошенi [e], [и].](/tpl/images/4681/9988/0edf3.jpg)
![Запишіть два речення про зображених їжаків. Підкресліть букви,які позначають ненаголошенi [e], [и].](/tpl/images/4681/9988/01ea0.jpg)
ответ: Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
Сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (Учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (Як учитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщо підеш направо, загризе тебе вовк: Підеш направо, загризе тебе вовк), явище часте у розмовній та художній мові. У давнішій літературній мові, як і в народній, деякі сполучники виступають синкретично, в різноманітних синтаксичних функціях (наприклад, що в значенні бо, коли тощо).
Сполучники досліджували В. Сімович, Ф. Медведев, М. Вихристюк, А. Кващук, М. Каранська, А. Грищенко, Л. Кадомцева та інші дослідники.
Займе́нник — самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, чий?, скільки? тощо. В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.
Объяснение:
Объяснение:
Печально та закономірно, що молодь, яка є творцем майбутньої історсії, являє собою чи не найпасивнішу частину українського суспільства. Одна із найменш економічно захищених верств населення, світогляд якоїА ще продовжує формуватися, вона інтуїтивно відчуває наближення глобальної української кризи, яку вона не в змозі відвернути.
Розпіарені проблеми, такі як "необхідність конституційної реформи", "вступ до НАТО" та чергові позачергові вибори відсувають в далеку площину інформаційного простору постійне погіршення стану довкілля та охорони здоров’я, розпродаж стратегічних промислових об’єктів, занепад села, поширення тютюнопаління та алкоголізму, наркотичної та ігрової залежності, епідемії туберкульозу, СНІДу, зростаюча кількість ракових та серцево-судинних захворювань у молодих людей.
Враховуючи, що населення України щорічно зменшується приблизно на півмільйона, що буде з народом через століття?
Ось як характеризує сучасну атмосферу в Україні член національного комітету Громадянської кампанії "Молодіжна Варта" Синельников: "Більшість українських вчених вже або емігрувала, або пішла в торгівлю. Професія педагога стала непрестижною. Освіта, культура і армія фінансуються за залишковим принципом. Нормальний, неолігархічний бізнес постійно перебуває під загрозою знищення, економічний бандитизм набув масових масштабів.