Знайшла тільки це))) "За що я люблю україну" Щаслива я, що народилась і живу на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній Україні. Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов*ю і надією. Я дуже люблю свій рідний край, свою Україну, її лани,зелені гаї,в саду рясну калину. Українці- добрі та щирі люди. Вони не люблять воювати чи вступати у ворожнечу. Гостей зустрічають хлібом- сіллю. В україні є все для цікавих подорожей і приємного відпочинку. Є море з мальовничим узбережжям та гори з чистими гірськими річками та озерами. тому я вважаю Україну найкращою країною. Я люблю свою Україну!
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.
