Прочитай уривок вірша Надії Красоткіної. Обведи букви, що позначають подовжені м'які приголосні. Підкресли звертання. Ой Полісся, ти моє Полісся! Тут озера, над ставками верби. Льон до горизонту від узлісся так зацвів, немов упало небо
-Ох, як прикро, що ти відїзджаєш... - Та не хвилюйся, Наталко, я тільки на місяць у відрядження! Я привезуть тобі гостинців: цукерок, тістечок - чого забажаєш! -Ні, тату, гостинці це добре, але коли ти поруч - ще краще! - мовила Наталка. - Донечко, поїзд відправляється через 5 хвилин, мені ще треба знайти своє купе, тому вже час йти - з сумом промовив батько. - Добре, тату. Хоча, що тут доброго. - Ходімо, донечко, не засмучуйся. Я буду тобі телефонувати і все буде добре- сказав тато, і піднявся до вагону. - Бувай, татусю! - промовила донечка і проводжаючи поїзд сумно махала рукою.
—Привіт , перед відходом поїзда я б хотіла тобі дещо віддати, це дуже важливо для мене. —Привіт, я завжди буду радий до тобі. —Ось ця книжка є для мене дуже дорогою, мені подарував її тато, коли я була ще зовсім маленькою. Він казав щоб ця книжка не виїжджала з міста , тому що не любить подорожі. —Але чому ти їдеш? —Так склалися обставини. Пообіцяй , що ти збережеш її. —Чому мені? —Тому, що ти найдорожча людина в моєму житті. Всі від мене відвернулися , лише ти була поруч зі мною завжди. І я тобі дякую за це. Книжка принесе тобі удачу. Тільки повір їй. Перед відходом поїзда пообіцяй , що не забудеш мене. —Обіцяю. Бувай. До зустрічі
- Та не хвилюйся, Наталко, я тільки на місяць у відрядження! Я привезуть тобі гостинців: цукерок, тістечок - чого забажаєш!
-Ні, тату, гостинці це добре, але коли ти поруч - ще краще! - мовила Наталка.
- Донечко, поїзд відправляється через 5 хвилин, мені ще треба знайти своє купе, тому вже час йти - з сумом промовив батько.
- Добре, тату. Хоча, що тут доброго.
- Ходімо, донечко, не засмучуйся. Я буду тобі телефонувати і все буде добре- сказав тато, і піднявся до вагону.
- Бувай, татусю! - промовила донечка і проводжаючи поїзд сумно махала рукою.