ОТ 249
I. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть відмінок та
число (де можливо). Підкресліть іменники, що мають форми тільки однини або
тільки множини.

1. Жоржини квітнуть жовтим цвітом, кружляють бджоли
біля них (Н. Забіла). 2. Минає ліло, шелестить пожовкле лис-
тя (Т. Шевченко). 3. У полі спить зоря під колоском і сонно слуха думу колоскову, і сонна тиша сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М. Вінграновський). 4. Ми юними тоді були, дороги кликали нас в мандри (Д. Луценко). 5. Життя найдужче вирувало на Подолі (0. Іваненко).
II. Обведіть номери складних речень. Обгрунтуйте вживання в цих реченнях розділових знаків.

👇

Ответ:

nazyrovailnara

04.01.2023

І. Спишіть речення. Над іменниками скорочено надпишіть відмінок та число (де можливо). Підкресліть іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

1. Жоржини (Н. в., мн.), цвітом (Ор. в., одн.), бджоли (Н. в., мн.).

2. Літо (Н. в., одн.), листя (Н. в., одн.).

3. У полі (М. в., одн.), зоря (Н. в., одн.), під колоском (Ор. в., одн.), думу (Зн. в., одн.), тиша (Н. в., одн.), язиком (Ор. в., одн.), саду (Д. в., одн.), колискову (Зн. в., одн.).

4. Дороги (Н. в., мн.), в мандри (Зн. в., мн.).

5. Життя (Н. в., одн.), на Подолі (М. в., одн.). її.

ІІ. Обведіть номери складних речень. Обґрунтуйте вживання в цих реченнях розділових знаків.

Складні речення: 1, 2, 3, 4.

4,7(72 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Лизза111

04.01.2023

Після першого уроки однокласниці зустрілися в шкільному коридорі, хотіли поділитися своїми враженнями від їх поїздки у музей Тараса Шевченка.
- Привіт, Ганусю, як справи? Я дуже вражена нашою невеликою подорожжю. А ти? - спитала русява дівчинка, дивлячись своій подрузі у вічі.
- Привіт, Софіє. В мене все чудово, після нашої поїздки я стала краще розуміти про те, що говорить наша вчителька з української літератури. Авжеж, одна справа - уявляти, а зовсім інша - бачити своїми очима, - захоплено розповідала подружка Софії, поки вони обидві ходили по коридору.
- Погоджуюсь з тим, що сприймати інформацію стало значно легше. Та це тільки початок! Я дуже зацікавилась цим письменником, його дитинствои та значенням його творів для нас, молодого покоління.
- Це дуже добре, що ти цим зацікавилась, знання ніколи не бувають зайвими. До того ж знання таких талановитих людей, що жили нашою країною та кохали її усім серцем.
- Може, сходимо у бібліотеку, щоб знайти більше матеріалу про Тараса Шевченка? - запрпонувала Гануся.
- Звичайно сходимо! - погодилася дівчина. І вони, сміючись і жартуючи, побігли до шкільної бібліотеки.

4,6(11 оценок)

Ответ:

19nadoeloikat1niki

04.01.2023

Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. А що ж для нас є минулим? Славне буття наших пращурів, закрита і понівечена наша історія за часів радянської влади чи, може, не така вже далека історія нашої незалежної держави? Що з цього ми маємо пам’ятати і чи мусимо?

Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати.

Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.

Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.

4,8(78 оценок)

Это интересно:

25.05.2020

Как изменить размер глаз в азиатском стиле: лучшие способы для мгновенного результата...

Взаимоотношения

23.05.2020

Хитрость как искусство: Как стать хорошим лжецом...

Компьютеры-и-электроника

05.11.2022

Хочешь создать свою банду в GTA San Andreas? Просто следуй этим шагам!...

Стиль-и-уход-за-собой

14.02.2023