ответ: З 1933 року і до сьогодні ця літера майже не вживається в українській мові, незважаючи на запровадження третього видання Українського правопису, випущеного в світ 1990 року. В ньому записано: “ Літера Ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно-запозичених і зукраїнізованих”. Далі подається перелік цих слів. Щодо власних назв іншомовного походження, у яких наявний етимологічний звук ґ, згідно з традицією вимовляється щілинний (фрикативний) звук (г). Вимова слів із звуком ґ) не є порушенням орфоепічної норми. Вважаємо, що запровадження літери Ґ сприятиме адекватному звучанню, милозвучності та звуковому багатству мови, тому її слід інтенсивніше вводити в практичне користування.
Ангеле, милий Богові, мій небесний Опікуне, стоїш при мені від перших хвилин мого життя, навчаєш мене, охороняєш, провадиш за руку над безоднею, заслоняєш від ворога. Пере що так часто про тебе забував, легковажив Твоїми натхненнями і відплачував Тобі невдячністю за Твою постійну турботу про мене. Учини, мій надійний брате і провіднику, щоб віднині я нічим не порушував нашої приязні. Не забувай мене і повчай, підводь у падіннях, потішай у стражданнях, рятуй у небезпеках, вказуй дорогу до неба. Амінь.
ответ: З 1933 року і до сьогодні ця літера майже не вживається в українській мові, незважаючи на запровадження третього видання Українського правопису, випущеного в світ 1990 року. В ньому записано: “ Літера Ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно-запозичених і зукраїнізованих”. Далі подається перелік цих слів. Щодо власних назв іншомовного походження, у яких наявний етимологічний звук ґ, згідно з традицією вимовляється щілинний (фрикативний) звук (г). Вимова слів із звуком ґ) не є порушенням орфоепічної норми. Вважаємо, що запровадження літери Ґ сприятиме адекватному звучанню, милозвучності та звуковому багатству мови, тому її слід інтенсивніше вводити в практичне користування.
Объяснение: