Усі речення належать до СПР з підрядною обставинною дії й ступеня, ОКРІМ Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? (Б. Гірський).
Що довше стояв на носі катера, то ближчою й зрозумілішою починала видаватися йому ріка (Є. Гуцало).
Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину так, ніби на плечі моїм провини горить і не згоря заклятий знак? (Б. Олійник)
Щиросердне Боже слово так, як і годиться, зберігає наша мова у своїй скарбниці (Д. Білоус).
Іскри з очей сиплються - хтось стає дуже сердитим, гнівним
Джмелі гудуть у голові - хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін.
Носити камінь за пазухою - приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту.
Земля горить під ногами - потрапити у надзвичайно скрутне становище; про нестерпні для когось умови.
Ніколи я у ріднім слові не кривив душею у житті.
Собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються, щось то їх дратує .
І пам'ятайте одне: хто держить камінь за пазухою, тому погано жити.
Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте .
Поляки чули, що земля горить у них під ногами, і робили шалені скоки, що прискорювали катастрофу.