1) Перший з них можна назвати близьким до софістичного, але нині він дуже американізований, саморекламний, нав'язливий, такий, що повсюдно заполонив собою засоби масової інформації і спрямований на маніпуляцію свідомістю мас.
2) Другий риторичний ідеал несе в собі морально-етичні цінності східнослов'янського, давньоукраїнського ідеалу. Він близький до першого античного ідеалу — ідеалу переконаності й істинності, ідеалу Платона і Сократа.
3) Третій риторичний ідеал сформувався в імперський і радянський часи. Цей риторичний ідеал називають тоталітарним, пропагандистським.
Объяснение:
Моя мама работает бухгалтером в крупной фирме. Однажды я слышала, как она разговаривала с коллегой о какой-то проверке и употребила такое слово, как варрант. Я естественно захотела узнать, что же это за слово такое необычное. "ВАРРАНТ - документ (часть документа), подтверждающий право предъявителя на что-либо, указанное в документе"- обьяснила мне мама после телефонного разговора.
Мой папа - строитель. И он часто употребляет в свою речь слово "инцерт", например когда разговаривает с моим дядей, ведь он тоже строитель. Инцерт - облицовка бетонных поверхностей природными или искусственными камнями неправильной формы. Это я нашла в специальном строительном словаре, и теперь тоже могу вставлять это умное словечко в разговор с папой и дядей.
А еще у меня был интересный случай, который я хочу с нетерпением вам рассказать. Бабушка моя работает педиатром. Однажды, когда я была у нее на работе, она меня попросила подать ей фонендоскоп. Я такого слова ни разу не слышала и не знала, о чем меня просила бабушка. Она меня просит, чтобы я была торопливее. Но что же делать, если я не знаю, что означает этот фонендоскоп? Я так задумалась над этим, что бабушка сама взяла то, что ей нужно. А оказалось, что фонендоскоп весьма знакомая мне вещь. Это "слушалка".
Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою» (Володимир Сосюра)
«Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину» (Іван Цюпа)
«Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка» (Петро Карманський)
«Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків»
«Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору»
«З дороги було видно, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут»