- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
І. Ходити - сходити;
писати - списати;
шити - зшити;
губити - згубити;
топтати - стоптати;
кидати - скидати;
ховати - сховати;
фантазувати - сфантазувати;
єднати - з'єднати;
сипати - зсипати;
чистити - зчистити;
брати - зібрати;
вести - звести;
косити - скосити;
штовхнути - зіштовхнути;
їсти - з'їсти;
хотіти - схотіти;
куштувати - скуштувати;
танцювати - станцювати;
грати - зіграти.
Вид дієслова у більшості слів змінюється (недоконаний - доконаний). Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах») пишемо с-.
ІІ. У садку потрібно скосити траву і зчистити від піску доріжки біля альтанки. Андрійку, ти можеш до зібрати скошену траву і зсипати її у яму?