ІТЬ З УКР МОВОЮ. Складіть про себе розповідь у науковому стилі. До готового тексту доберіть заголовок і запропонуйте для цього тексту тип видання (енциклопедія, словник, монографія, підручник тощо).
Непереможна та нездоланна Україна. Скільки сенсу містить цей вислів. Рідна та незалежна країна, вибита за для нас нашими могутніми пращурами кров`ю та честю. Я пишаюсь своїм цілеспрямовані/ім і гордим народом, який на протязі кількох століть боровся за право називатися вільним. Я вважаю, що моя Батьківщина ~ найкраща у світі, тому що наші діди як ніхто інший довели, що ми варті своєї історії, свободи та істинного духу справжнього нездоланного народу. Звісно, отримане право на власну долю далося не з легкістю, але наш народ витримав всі випробування. Та пишатися можна не тільки нашою історією.Треба лише зупинитися на мить і подивитися на чарівну красу України: безмежні степи, зелені ліси й долини, високі блакитні небеса! Що є кращого на світі? Я справді щасливий, що народився і живу на такій чудовій, багатій, мальовничій землі. Мій рідний край! Овіяний вітрами історії, оспіваний у піснях, прославлений у легендах. Дуже ганебно становиться на душі, коли подивишся що робить з сучасною Україною її влада... Чи можна так просто зневажати її історію, її народ, який своїм потом виборов нашу державу. В загалом, потрібно почати з себе, потрібно довести нашим пращурам-козакам, що ми варті їхньої історії та боротьби за ту Батьківщину, яку маємо зараз. Любити свій край - це по-перше означає не бажати йому зла, поважати мову, культуру, літературу, побут, історію... А найголовніше - не бути байдужим і робити все на користь України! Український народ, як і кожна людна, має право бути господарем у своєму домі, на своїй землі і самому вирішувати свою долю. Безмежна любов кожного громадянина до своєї України до піднятися їй з колін і відродитисъ! Сьогодні Україна вільна, суверенна держава, яка будує нове життя, життя яким будуть жити наші діти. Тож, вернемо бувалу славу нашої Батьківщини і покажемо, що ми гідні називатися українцями!
З дитинства ми багато чуємо про те, що маємо бути чесними, сміливими, працьовитими, добрими, справедливими… Цей ряд можна довго продовжувати. Звісно, ідеальних людей не буває, але кожному з нас хотілося б мати в собі найбільше чеснот. Власне мені, на мій погляд, не вистачає сміливості та рішучості. Нещодавно на уроці з української літератури ми прочитали оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Головний герой цього твору мені дуже сподобався. Федько якраз і був сміливим і рішучим хлопчиком. Я не знаю, як саме треба виховувати в собі ці риси характеру, але вони потрібні мені. Кожного дня ми стикаємося з різними проблемами, які треба вирішувати. Чим старшими ми стаємо, тим більші проблеми на нас чекають. Щоби не втратити повагу до себе, треба рішуче та сміливо їх вирішувати. Я сподіваюсь, що зможу виховати в собі ці риси характеру, адже людина повинна вміти виховувати не тільки інших, а й себе.
Дуже ганебно становиться на душі, коли подивишся що робить з сучасною Україною її влада... Чи можна так просто зневажати її історію, її народ, який своїм потом виборов нашу державу. В загалом, потрібно почати з
себе, потрібно довести нашим пращурам-козакам, що ми варті їхньої історії та боротьби за ту Батьківщину, яку маємо зараз. Любити свій край - це по-перше означає не бажати йому зла, поважати мову, культуру, літературу,
побут, історію... А найголовніше - не бути байдужим і робити все на користь України! Український народ, як і кожна людна, має право бути господарем у своєму домі, на своїй землі і самому вирішувати свою долю. Безмежна любов
кожного громадянина до своєї України до піднятися їй з колін і відродитисъ!
Сьогодні Україна вільна, суверенна держава, яка будує нове життя, життя яким будуть жити наші діти. Тож, вернемо бувалу славу нашої Батьківщини і покажемо, що ми гідні називатися українцями!