Слово (що? іменник) найтонше (яке? прикметник) доторкання (що? іменник) до серця (до чого? іменник), воно (що? займенник) може стати (що зробити? дієслово) і ніжною (якою? прикметник) запашною (якою? прикметник) квіткою (чим? іменник) і живою (якою? прикметник) водою (чим? іменник), що (що? займенник) повертає (що робить? дієслово) віру (що? іменник) в добро (в що? іменник) і гострим (яким? прикметник) ножем (чим? іменник), і розжареним (яким? прикметник) залізом (чим? іменник), і брудом (чим? іменник). Мудре (яке? прикметник) і добре (яке? прикметник) слово (що? іменник) дає (що робить? дієслово) радість (що? іменник), нерозумне (яке? прикметник) і зле (яке? прикметник), необдумане (яке? прикметник) і нетактовне (яке? прикметник) приносить (що робить? дієслово) біду (що? іменник).
Если будут вопросы - обращайтесь:)
Отметьте как лучший ответ, если не сложно ❤️
-Хлопче, ти не знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?
-Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я.
-У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.
-Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.
-Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.
Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.