1. орбіти літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь. ( листок - підмет; дописав, ліг - присудки; що - підмет; прямує - присудок) ( і поєднує однорідні присудки). 2. хтось бабине літо розвісив на ґанку, і посаг для осені тче.( хтось - підмет; розвісив - присудок; тче - присудок) ( і поєднує частини складносурядного речення). 3. осіння пошта вчора принесла осінній лист, що ходить без конверта. ( пошта - підмет; принесла - присудок; що - підмет; ходить - присудок). 4. засипають поля, облітає гілля, і про жовтому листі їде осінь в багровім намиста. ( поля - підмет; засипають - присудок; гілля - підмет; облітає - присудок; осінь - підмет; їде - присудок) ( і поєднує частини складносурядного речення). 5. а листя ніжно падало в траву, шукало там і затишку, й спочинку. ( листя - підмет, падало, шукало - присудки) ( і поєднує однорідні додатки).
День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війнирадянського народу проти німецько-фашистських загарбників»[1]. Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества»[1]. У 1948році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували[2]. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року[3]. З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнахВаршавського договору
