Цель: углублять знания учащихся о тексте; ознакомить с понятием «сложное синтаксическое целое» и с его основными признаками; научить отличать сложное синтаксическое целое от набора предложений; развивать творческие умения работать со сложным синтаксическим целым, составлять высказывания различных типов и стилей в устной и писемному речи; с мовленнєво-коммуникативного дидактического материала учить школьников понимать и ценить жизнь, данную родителями и судьбой, чтобы любить, ценить его и творить ради будущего.
Объяснение:
Основним образом-символом твору є сойка — лісова птиця-хижак із яскравим оперенням. Сойка галаслива, як і героїня твору з її постійним безпричинним сміхом.
Ця птаха-пересмішниця й переспівниця, що також властиве Марії, яка ревнує свого Массіно навіть до сойки, чий рід до пори до часу дівчина милувала, щоб випадково не знищити ту, яка гніздилася поблизу тимчасового помешкання Хоми. Несподіване вбивство Марією сойки, палкі поцілунки тільця вже мертвої пташки й кров жертви на губах дівчини, а невдовзі також близьке до жертовного поїдання закоханою парою сойки — не випадкові художні деталі. Це своєрідні символи-наголоси, як і одне сойчине крило, надіслане з далекого Порт-Артура Хомі, а собі залишене друге не просто так: «Здається, що се летить до тебе половина моєї душі... Коли в твоїм серці є ще хоч іскра любові до мене.., то се буде та сила, яка притягне й друге крило, другу половину моєї душі до тебе».