Я все жит я знав, що хочу жити в Києві. Це місто надихає мене своєю красою та атмосферою. Мені подобається стрімке і непередбачуване життя, яким Живе столиця. Київ викликає в мені багато незвичайних почуттів. Я пишаюся цим красивим і величним містом. Я люблю Хрещатик, бо на ньому завжди багато веселих людей, туристів, які захоплено кружляють, фотографуючи величну архітектуру та просто радіючи, що мали змогу відвідати це прекрасне місто. Столицю України справедливо називають одним із найзеленіших міст миру. В ній є багато парків, лісів, садів, які складають більшу T частину. I це так надихає. Бо коли тобі треба побути на самоті, ти з легкістю можеш відвідати одне з цих чудових місць і відчути всю красу навколишнього світу. Це створює яскраве полум'я в моєму серці і робить мене щасливим. Діпро — велична ріка, яка є символом iсторичної долі українського народу. Вона завжди привертала увагу та надихала тисячі людей. Дніпро не залишив байдужими навіть багатьох письменників та поетів, літописців та мандрівників. Дивлячись на нього, стає легко на душі, і ти одразу забуваєш про проблеми та жахіття реального світу. Той, хто має можливість відправлятися на берег Дніпра щасливий. Бо це справді прекрасне місце для відпочинку чи роздумів. Можна годинами милуватися красою ліній Софійського Собору, або витонченими церквами Києво-Печерської Лаври, вигляд на які в усьому блиску позолоти T куполів відкривається при в'зді до старішої частини міста через міст Патона. Отже, в майбутньому я бачу себе в Києві, бо там я буду відчувати себе щасливим та спокійним, знаючи, що я в тому місті де завжди мріяв бути, там, де сама атмосфера надихає мене на великі вчинки та створює яскраві вогники в моїх очах.
Іменник гуляв по лісу і зустрів Прикметника і Дієслово: Дієслово каже: давай дружити? Іменник відповідає: навіщо? Прикметник: як це навіщо?! Щоб мати друзів. Іменник: навіщо мені друзі? Дієслово: бо в реченні ти будеш не один. Іменник: мені й одному не погано. Прикметник: ну як хочеш. От іде Іменник далі і непомітив як звалився в яму. Іменник: гей хто-небуть, до ть, будьласка! І йму на до прийшли Дієслово і Прикметник. Прикметник: до Іменник: так, витягніть мене звідси. І Прикметник з Дієсловом до меннику. З тих пір дружить Іменник з усіма частинами мови.
Існує таке прислів'я:"в дорогій одежі знай свої межі" Це прислів'я має глибокий зміст.Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають зовні непомітні і ніби нічим не відрізняються від інших людей, але мають такий багатий духовний світ, що говорити з цією людиною можна про все: про спорт, політику, літературу, мистецтво, технічний прогрес... Тобто, люди, з якими цікаво розмовляти, спілкуватися, яким можна розповідати про свої проблеми, з ними хочеться радитися.Людину важко пізнати одразу, після однієї чи двох зустрічей. Має пройти деякий час, щоб розкрити її внутрішній світ, характер. З першої зустрічі можна й помилитися у виборі товариша, але мине час і ти помітиш, що з цією дівчиною чи хлопцем можна товаришувати і в тяжку хвилину покластись на неї чи на нього. І дійсно, коли з першого погляду заведеш знайомство, то воно не завжди буває довгим. Тобто нехай собі людина буде скромно виглядати, а душею багата, щедра та добра.Бажано, щоб духовний світ людини збігався із зовнішнім виглядом. Такі зустрічаються не часто, а так хотілося б, щоб усі люди були досконалими.
Я все жит я знав, що хочу жити в Києві. Це місто надихає мене своєю красою та атмосферою. Мені подобається стрімке і непередбачуване життя, яким Живе столиця. Київ викликає в мені багато незвичайних почуттів. Я пишаюся цим красивим і величним містом. Я люблю Хрещатик, бо на ньому завжди багато веселих людей, туристів, які захоплено кружляють, фотографуючи величну архітектуру та просто радіючи, що мали змогу відвідати це прекрасне місто. Столицю України справедливо називають одним із найзеленіших міст миру. В ній є багато парків, лісів, садів, які складають більшу T частину. I це так надихає. Бо коли тобі треба побути на самоті, ти з легкістю можеш відвідати одне з цих чудових місць і відчути всю красу навколишнього світу. Це створює яскраве полум'я в моєму серці і робить мене щасливим. Діпро — велична ріка, яка є символом iсторичної долі українського народу. Вона завжди привертала увагу та надихала тисячі людей. Дніпро не залишив байдужими навіть багатьох письменників та поетів, літописців та мандрівників. Дивлячись на нього, стає легко на душі, і ти одразу забуваєш про проблеми та жахіття реального світу. Той, хто має можливість відправлятися на берег Дніпра щасливий. Бо це справді прекрасне місце для відпочинку чи роздумів. Можна годинами милуватися красою ліній Софійського Собору, або витонченими церквами Києво-Печерської Лаври, вигляд на які в усьому блиску позолоти T куполів відкривається при в'зді до старішої частини міста через міст Патона. Отже, в майбутньому я бачу себе в Києві, бо там я буду відчувати себе щасливим та спокійним, знаючи, що я в тому місті де завжди мріяв бути, там, де сама атмосфера надихає мене на великі вчинки та створює яскраві вогники в моїх очах.