У проміннях сонця ніжних,
Край веселого струмка,
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся од сну.
Тихий - тихий, а одначе,
Він приніс до нас весну.
Всі підсніжники (незалежно від будь-яких особливостей!) внесені до Червоної книги України. Всі види мають по три білі пелюстки, які оточують білу з зеленою плямою оцвітину. (Торгівці розказують, що п’ятилисточкові підсніжники охороняються, а трилисточкові – ні. Роз’яснюємо: Це неправда, бо підсніжників із п`ятьма пелюстками не існує!!). Підсніжниками торгують з грудня по квітень, букети часто огорнуті великими зеленими листками плюща, рослини із п’ятикутними вкритими восковим нальотом листками.
Підсніжники не тільки провісники весни, а й гарні декоративні й польові квіти. Ця краса не лише спонукає до почуття прекрасного, а навпаки, є
об'єктом наживи. Масове цвітіння підсніжників - захоплююче видовище. Земля у весняному лісі ніби вкривається тонкою мереживною білою скатертиною, зітканою з безліч дзвоникоподібних сніжнобілих квіточок.
Одна із легенд оповідає, що в той час, коли перші люди були вигнані з раю, ішов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб зігріти її і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились у ніжні, чарівні квітки підсніжника. Так вони і залишились у народі символом надії, тепла і краси.
Теперь ещё один вариант!
Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати.
Неможливо завжди бути героэм , але завжди потрiбно бути людиною.
Всi дiвчатка розумiють ,що хлопцi не хочуть бути слабаками. Тому вони випробовують свою силу на дiвчатах. Але не завжди треба бути героэм...Треба бути трохи людиною...Зрозумiти , що кого ти б*эш то йому боляче. Ще можуть хлопцi завдати шкоду, покалiчити когось. Проте це може бути не тiльки з дiвчатами, а й з хлопцями з класу,з паранельного i таке iнше.
Iнколи i дiвчата б*ють хлопцiв , але це не часто.
Та це не все!Навiть дорослi люди деколи можуть битися.
Але на все життя запам*ятати треба те ,що кривдити слабших - це слабкiсть!
Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної до або спецмашин;
Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
Не бігти через дорогу.
Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту;
Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.
Объяснение: