І,мабуть,над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий,здається,нині зітканим з туману. А мені,будь ласка,бубликів в’язку. Я мислю - отже існую. У калині,кажуть,живе материнська любов і мудрість. Буває,часом сліпну від краси.
ІІ. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
Рости,моя пташко,мій маковий цвіте,розвивайся,поки твоє серце не розбите . Пусти мене,мій батеньку,на гори,де ряст весняний золотом жаріє. Спи,дитятко,сном міцним. Ой,не ходи,Грицю, та на вечорниці. Васильки у полі.васильки у полі,і у тебе, мила,васильки з-під вій. Де ти бродиш,моя доле?
1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.
3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?
4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.
4 Г Там, либонь, щось було засіяно.
5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.
6. Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.
7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.
8.
1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).
2 А Отже, доречно жестикулюйте.
3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки
4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).
9.
1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні
на що уваги (Ю. Збанацький).
2 Б Видно, вірять люди в чудеса.
3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)
4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.
потребує редагування редагування речення.
А Подорожні вийшли на стежку, заставну (???) снігом
Г Автомобіль, навантажений вугіллям, зупинився на узбіччі.