Діалог про Шевченка- Привіт! Що читаєш? - Привіт! Та ось «Кобзаря» придбав на вихідних. Не можу відірватися! - Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність. - Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори! - Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та до у навчанні. - Так і було! Ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі. - Це правда. Проте сам Шевченко все життя вболівав за кріпаків, ніколи не став байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на тяготи та нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити такі людські страждання в рідному краї, на рідній землі. - Та й у нього самого доля непроста була. Мабуть, коли людина на власній шкурі відчула, що це таке – неволя, бідність, безправ’я, вона не може бути байдужою. - Поезія була його виразити свої думки, почуття, ставлення. Це те, чим Шевченко міг зарадити – змусити своїх читачів відчувати. Тобі ось який вірш найбільше подобається? - Ой, та я й не знаю, багато їх! «Лілея», «Сон», «Гайдамаки» та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі? - Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі. - Так, дійсно талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення! - Згоден!
Люди... Яке просте слово, але скільки всього за цим словом приховується? За кожною людиною приховується море щастя, усмішок, радості та нажаль трішки суму. Кожен із нас стикався із тим, коли люди робили якісь помилки і ви були до цього причетні, вам було неприємно чути саме це про цю людину, але ви мали знати саме це саме про неї.Коли люди робили щось прикре та образливе їм ставало соромно за себе, за свої вчинки. Усі у таких випадках після того, як трішки посумували та обдумали свої думки йшли просити пробачення, адже у кожної помилки є виправдання. І усім нам випадав вибір пробачити чи ні? Важко, чи не так? Усі ми розуміємо, що ми також є люди і ми також робимо помилки, тобто ми усі робимо помилки і тому варто пробачити людину.Коли пробачаємо людину -це не означає, що ми маємо з нею спалкуватися так, як раніше-це означає, що ми пробачаємо їй те, що вона зробила, тобто людина не буде відчувати провину над нами.
