Прямое значение слова строго соотносится с определенной вещью, признаком, действием, качеством и т.д. У слова может возникать переносное значение по точкам соприкосновения, схожести с другим предметом по форме, функции, цвету, предназначению и т.д.
Примеры пересного значения слов:
стол (мебель) - адресный стол, стол №9 (диета);
черный цвет - черный ход (подсобный), черные мысли (безотрадные);
светлая комната - светлый ум, светлая голова;
грязная тряпка - грязные мысли;
холодный ветер - холодное сердце;
золотой крестик - золотые руки, золотое сердце;
тяжелая ноша - тяжелый взгляд;
сердечный клапан - сердечный прием;
серая мышь - серый человек
ИЛИ
Кран на стройке-кран в ванной комнате
Крем для рук-крем для торта(пироженого,пирога и т.д)
Рука(часть тела)-рука(рука мастера)
На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За до художнього твору учитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови, якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.
Звичайно, ця робота нелегка. Вона вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики виразного читання як найефективнішого засобу естетичного впливу, взагалі естетичного виховання через літературу. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати в себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію й проведення його відповідно до сучасних вимог радянської педагогіки.
Забезпечити правильність читання твору, а це значить і правильність сприймання його змісту дітьми, а потім і правильність аналізу, може тільки серйозний, непоспішний попередній аналіз тексту. Учитель заздалегідь повинен знати, як читатиме твір, як аналізуватиме його з дітьми. У зв'язку з цим попередня робота над текстом поділяється на такі два етапи:
1. Визначення ідейно-виховної та художньо-естетичної цінності твору.
2. Окреслення завдань читця і аналізу твору з дітьми.