одтвердите адрес электронной почты и получите Школьные Знания.com
Задай вопрос из школьного предмета yuliacat715 5 - 9 классыУкраїнська література 5+3 б
власна історія про івана силу Реклама
Следить Отметить нарушение Jitnyakovskaya12 07.05.2016 ответы и объяснения
annaburyak777 Annaburyak777 Умный
Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
Надворі стояла весна, дмухав легенький вітерець. Іван Сила зі своїм видатним тренером Брякусом збирався на змагання до Києва. Зі свого містечка вони вирішили добиратися автомобілем, адже ніщо не віщувало біди.
Несподівано небо почало хмуритись та чорніти, почувся гучний голос грому, яскраво засвітила блискавка. Потроху накрапував дощ. Це не абияк заважало їхати: дорогу поступову розмивало, вітер ламав кущі та скидав додолу дерева. Всюди стало темно і почалась справжня злива.
Проте Брякус та Іван поспішали на змагання та вирішили не зупинятись. Несподівано сталось лихо: щось важке та велике впало на дорого, автомобіль, що їхав попереду зник у темряві.
Брякус вийшов з машини та оглянув дорогу:
- Іване, сталось нещастя: дерево звалилось на машину. Треба терміново дістатись до найближчої станції та викликати до
- Докторе Брякусе, можливо, я до швидше? – запитав Сила, виліз із машини та підійшов до дерева, що впало.
Несподівано Іван підняв цей здоровенний дуб, що було середньостатистичній людині не під силу, та віджбурнув його подалі:
- Дякувати Богу, що привалило лише задні сидіння, на котрому нікого не було. Але машина потребуватиме сильного ремонту.
Чоловік з автомобіля почав потроху вибиратись та намагався оговтатись від шоку:
- Мужчини, щиро вам дякую! Ви стали моїми рятівниками!
- Немає за що, бо допомагати слабшим – обов’язок кожної людини!
Буря почала стихати та Іван з тренером продовжили свій шлях. На тих змаганнях Сила посів перше місце, а грошовий приз пожертвував тому чоловікові на ремонт машини.
Прислів'я та приказки про часЧас всьому навчить.Час на час не приходить.Час за нами, час перед нами, а при нас немає.Час фарбує, лихоліття старить.Повсякчас переходчіво.Час гроші дає, а на гроші час не купиш.Всі до пори до часу.Одна пора в році сіно косити.Тиждень рік годує.Рік не тиждень, - а всі дні попереду.Всякому овочу свій час.Час гроші.Час навчить, що робити.Пора да час дорожче золота.Чи не гребінь голову чухає, а час.Часу не завернеш.Всякої речі час.День та ніч, доба геть.Без хвилинки ще не добу.Година за годиною. День за днем до нашої смерті ми йдемо.Час цвісти, час відцвітати, час жити, час помирати.Страшна хвилина - вічність.Годинники для краси, а час по сонечку.Хто з півнями встає, від годинника не відстає.Пізно встав, день пропав.Час від часу не легше!Ранок вечора мудріший.Ні хвилиночки без прібауточкі.Коли день не вдався, себе звинувачуй.День втомить, ніч пожвавить.У нічній безсонні день винен.До ранку нічні страхи пропадають.У Бога всі дні полічені.Їсть як качка цілу добу.Переплутати день з ніччю.Вночі всі кішки сірі.День від ночі відрізнити не хоче.Часом хтось дорожить, той даремно в ліжку не лежить.Час, що вода, тече не помічаєш.Час на війні дорожче подвійно.Час на війні цінується по секундах.Знай хвилинам ціну, секундам рахунок.
Школьные Знания.com
Задай вопрос из школьного предмета
yuliacat715
5 - 9 классыУкраїнська література 5+3 б
власна історія про івана силу
Реклама
Следить Отметить нарушение Jitnyakovskaya12 07.05.2016
ответы и объяснения
annaburyak777
Annaburyak777 Умный
Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
Надворі стояла весна, дмухав легенький вітерець. Іван Сила зі своїм видатним тренером Брякусом збирався на змагання до Києва. Зі свого містечка вони вирішили добиратися автомобілем, адже ніщо не віщувало біди.
Несподівано небо почало хмуритись та чорніти, почувся гучний голос грому, яскраво засвітила блискавка. Потроху накрапував дощ. Це не абияк заважало їхати: дорогу поступову розмивало, вітер ламав кущі та скидав додолу дерева. Всюди стало темно і почалась справжня злива.
Проте Брякус та Іван поспішали на змагання та вирішили не зупинятись. Несподівано сталось лихо: щось важке та велике впало на дорого, автомобіль, що їхав попереду зник у темряві.
Брякус вийшов з машини та оглянув дорогу:
- Іване, сталось нещастя: дерево звалилось на машину. Треба терміново дістатись до найближчої станції та викликати до
- Докторе Брякусе, можливо, я до швидше? – запитав Сила, виліз із машини та підійшов до дерева, що впало.
Несподівано Іван підняв цей здоровенний дуб, що було середньостатистичній людині не під силу, та віджбурнув його подалі:
- Дякувати Богу, що привалило лише задні сидіння, на котрому нікого не було. Але машина потребуватиме сильного ремонту.
Чоловік з автомобіля почав потроху вибиратись та намагався оговтатись від шоку:
- Мужчини, щиро вам дякую! Ви стали моїми рятівниками!
- Немає за що, бо допомагати слабшим – обов’язок кожної людини!
Буря почала стихати та Іван з тренером продовжили свій шлях. На тих змаганнях Сила посів перше місце, а грошовий приз пожертвував тому чоловікові на ремонт машини.