1Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В.Симоненко).
У цьому реченні перша частина поєднана сурядним зв'язком (сполучник і ) зі складнопідрядним (друга й третя частини; сполучник що).
2Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах).
У цьому реченні між першою та другою частинами наявний безсполучниковий зв'язок, а між другою й третьою - сполучниковий підрядний (сполучне слово що).
3Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло (Д.Луценко).
У цьому прикладі маємо безсполучниковий зв'язок між першою та другою частинами й сполучниковий сурядний (сполучник але) між другою та третьою.
[ ], [ ], але [ ].
Я цілком погоджуюсь з даними твердженнями. Кожне з них має правдиве та життєве значення. Окрім моєї власної думки, що згодом буде наведена, не можна не погодитися з фактом, що автори даних тверджень є видатними людьми або загальна людська думка,а особливо такий тип мислення завжди і мав велике значення.
Чужорідне мислення відносно власного лише збагачує. Воно відразу ж дає поштовх до сприйняття, що особиста ідея є унікальною та неповторної, їй варто давати розвиток й не пригнічувати. Історія мистецтва та будь-яких галузей має багато прикладів, що влучно висвітлють необхідність індефікованого плоду праці для того, щоб він міг зацікавити велику кількість людей. Він повинен виділятися з "сірої маси" та не бути буденним.
Слова - це перш за все звуки у мовлені або символи на письмі. Їм завжди надають сенс, що потребує осмислення. Від того як оповідач опрацює та відтворить, а слухач зрозуміє та зам'ятає, залежить якість передачі інформації. Певно у кожного з нас є життєвий приклад утворення в суспільстві хибної інформації через непорозуміння між людьми. Хтось не так сказав чи зрозумів, а виправити ситуацію вкрай важко.
Оратор має унікальну можливість впливати на процес комунікації, що являє собою звичайне спілкування чи доповідь на науковій конференції. Від того як йому вдасться зацікавити аудиторію чи співбесідника залежить ймовірність якісного сприйняття викладеного. Монотонний голос викладача під час лекції студенти слухатимуть не з таким ентузіазмом, як вечірній стендап. Хоча як там не було, вони скоріше запам'ятають останнє.
Отже, я обґрунтував наведені твердження висловивши власну думку. Погодився з кожним з них, а подекуди й навів життєві та історичні приклади. З'ясував важливість самоіндефікації та комунікації між людьми в суспільстві.
ноутбук, веб-сторінка, копірайтер
думаю правильно