Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Вихователь це людина, яка вкладає у дітей часточку себе. Це дуже цікава та відповідальна робота. Вихователь моєї мрії має бути справедливим, доброзичливим, мати почуття гумору. Також вчитель має бути ерудованим та цікавим. Але найголовніше для вихователя це любов до дітей. Вихователь має щиро відчувати потяг до малюків. Також своїми вчинками він має викликати бажання наслідувати його. Тому і поводитись потрібно відповідно. Вихователь має завоювати авторитет та повагу у дітей. Бути наставником для них.
думається (що робить ? ) присудок наче все тільки один