На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
Якщо ми робимо людині добро, вона буде нам вдячна й можливо, до нам у майбутньому. Коли ми робимо людині лихо, вона до кінця життя буде це нам згадувати.
Чому ж такі речі трапляються в нашому житті? Справа в тому, що стан, коли людині неприємно, набагато краще запам"ятовується, ніж стан, коли людині добре. Можна припустити, що це пов"язано зокрема з фізичними відчуттями, які залишаються після вчинку, який зробила людина по відношенню до вас. Що робить нас щасливими й радісними? Жарт і ми сміємося, смачне морозиво, після якого лишається приємний, короткотривалий післясмак. Ароматні, гарні квіти, які зів"януть за кілька днів. Це - швидкоплинні речі, вони не затримаються разом з нами надовго. А що ж робить нас сумними, що змушує відчувати лихо? Удар, після якого лишається синець, образливе слово, яке ми довго будемо носити в розумі та серці, плями на нашому одязі, які залишила інша людина. Такі речі ніяк не хочуть виходити з пам"яті. З одного жарту ми не сміємося тричі. Над горем ми можемо плакати довгі роки. Так, нажаль, людина влаштована. Лихо завжди лишає глибший слід. Його завжди треба довго й ретельно "виганяти" зі свого розуму й думок.
Так, людина завжди довше буде пам"ятати лихо, від цього не втечеш. Але можна з цим боротися, виховувати свою силу волі, не давати лихим спогадам "оселятися" в думках. Всюди можна знайти гарні моменти, варто лиш спробувати.
Объяснение:
1. Укажіть складне сполучникове речення
A) Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж
душі його красу.
Б) До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за мить.
В) Я так люблю зимові вечори в людському домі, де ростуть
діти.
Г) Порозростають ті білії сніги, покриються травицею всі луги.
2. Укажіть складносурядне речення
А) Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить.
Б) Чи ж можна забуть, як шуміли луги у моїй стороні?
В) Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню.
Г) Пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє.
3. Укажіть складнопідрядне речення
А) Бачу людину вперше, а вона менi рiдна.
Б) Можна нічого не дочекатися, але можна бути щасливим,
передчуваючи щастя.
В) Не може бути самотньою людина, якщо на землі хліб і
квіти живуть.
Г) Давнє горе не так болить, але ниють і давні рани.
4. У якому складносурядному реченні частини пов'язані протиставним сполучником?
А) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?
Б) Гнало вітрами з півдня, проте ще холодно не було.
В) To заблищить самотня зірка, то срібним сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари.
Г) Серпик місяця набрав ясноти, й зорі побільшали та опустилися нижче.
5. Позначте складнопідрядне з'ясувальне речення
А) Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і
запахом п'янить.
Б) Ніколи не знаєш, що подарує берегові розхитаний і розскриплений пароплав.
В) Благословенна тиша стояла над волошковим засніженим
світом, що на невидимих решетах пересівав сяйво й підтемінь.
Г) Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле.