1. Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях (В.Сосюра). 2. Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (Олександр Олесь). 3. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах ( А. Малишко ). 4. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають ( Є. Гуцало ). 5. Коник, запряжений у візок, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух ( Гр. Тютюнник ). 6. Його душа, полонена блиском чарівних картин, не могла від них відірватись ( І. Франко ). 7. Народжена для пісень, вона прорлакала все життя, проводжаючи дітей назавжди ( О. Довженко). 8. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне ( Т. Шевченко).
– Привіт, Олеже!
– І тобі, Дмитро!
– А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати.
– Чому?
– Так він мови ще як слід не вивчив!
– А в Грузії як розмовляють?
– Тю, Олеже, ти смішний! Його рідна мова – грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.
– Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова – українська…
Объяснение: