Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
— Мабуть, я заблукав, — подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті Прикметника.
-Ні!
Раптом Сергійко оглянувся і побачив перед собою маленькі дівчинку.
-Я - Ася, головний чарівник у цьому місті. Я вмію читати думки і я можу тобі до Бачиш ту браму? Підійди до неї і скажи 10 прикметників до слова море, і брама відчиниться. Зрозумів?
-Угу,- відповів хлопчина,- Дякую тобі, Ася.
- Нема за що, -відповіла дівчина і побігла в своїх чаклунський справах.
Сергійко підійшов до брами і почав називати прикметники:
- Море, воно… синє, глибоке, тихе, спокійне, бурхливе, бездонне, безкрайнє, величезне, солоне, тепле…
Раптом, брама відчинилася.
- Проходь, Сергійку, бачу, ти добре зрозумів, що таке прикметник.
- Дякую тобі!, - відповів Сергійко і швиденько побіг додому.