Той відкинув лук і, ПРИЧАЇВШИСЯ за виваленим коренем, ухопив обіруч свій важкий топір і, коли медвідь, МАЦАЮЧИ, добирався до знайомої собі щілини, він з усього розмаху цюкнув його згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква.
І коли часом стара бабуся, СИДЯЧИ в запічку та ПРЯДУЧИ грубу вовну, почне розповідати дрібним унукам про давню давнину, про напади монголів-песиголовців і про тухольського ватажка Беркута,— діти слухають тривожно, в їх сивих оченятах блискотять сльози.
А коли скінчиться дивовижна повість, то малі й старі, ЗІТХАЮЧИ, шепчуть: "Ах, яка ж то красна байка!"
Тухольські громадяни, ВИДЯЧИ її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, ПОГОВОРЮЮЧИ.
Боярські слуги від півночі звивалися, ПРИГОТОВЛЯЮЧИ для гостей їду на цілий день, НАПОВНЮЮЧИ шипучим медом і яблучником подорожні боклаги.
Відповідь:
За тридев'ять земель - далеко ( Р.в. - кого?чого? - земель); нульове закінчення
на руках носити - дуже сильно піклуватися ( Місцевий - на кому? на чому? - на руках, напевно );
копилити губу - пишатися, зазнаватися або гніватися ( Зн.в. - кого? що? губу);
не розлий вода - так кажуть про людей, що знаходяться у дуже тісних стосунках ( Н.в. - хто?що? - вода, здається )
кривити душею - робить щось погане ( Ор.в. - ким?чим? - душею )
хапатися за голову - дуже переживати, шкодувати, стан відчаю ( зн. в. - кого? що? - за голову )
дати березової каші - покарати ( Р.в. - кого? чого? - каші )
тримати камінь за пазухою - готувати недобрі наміри( Ор.в. - ким?чим? - за пазухою )
заблукати між трьох сосен - осуд того, кто не виявив жвавості розуму і кмітливості у не дуже складній, здавалося б, ситуації ( Р.в. - кого?чого? - сосен )
сісти в калюжу - зганьбитися або провинится. Не визначив відмінок
Взяти ноги на плечі - швидко тікати. Не визначив відмінок.
Народитися під щасливою зіркою - так кажуть про удачливих людей ( Ор. в. - ким? чим? - зіркою )
Пояснення: