1. Укажіть рядок, у якому всі дієприслівники мають недоконаний вид. А керуючи, проїжджаючи, сміючись Б поївши, спалахнувши, розглядаючи В наближаючись, насмілившись, купуючи Г схаменувшись, крикнувши, ремонтуючи 2.Укажіть правильну відповідь. А Дієприслівник присівши утворено від дієслова присідати. Б Дієприслівник літаючи утворено від дієслова летіти. В Дієприслівник переписавши утворено від дієслова переписувати. Г Дієприслівник зігрівши утворено від дієслова зігріти. 3.Укажіть дієприслівник, морфологічний розбір якого виконано правильно. А Притулившись одне до одного, на хаті сиділо двоє лелек. Притулившись — особл. форма дієслова — дієприсл., док. вид, присудок. Б На полу, скрутившись клубочком, лежало козеня. Скрутившись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. В Зацвівши інеєм, дерева видаються казковими. Зацвівши — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. Г А він з батьком вештався кругом копиці сіна, намагаючись удержати її вилами. Намагаючись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. 4.Укажіть рядок дієслів, від кожного з яких можна утворити дієприслівник із суфіксом -вши. А запросити, приготувати, знайомити Б розробити, зазначити, здатися В вивчити, прикрасити, перелітати Г зайнятися, розв’язувати, сказати 5. Укажіть рядок дієприслівників, кожен з яких пишеться з не окремо. А (не)оцінюючи, (не)змігши, (не)починаючи Б (не)забуваючи, (не)навидячи, (не)подякувавши В (не)знаючи, (не)вгаваючи, (не)давши Г (не)зчувшись, (не)маючи, (не)ставши 6.Укажіть рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску пишеться и. А виконуюч.. доручення, будуюч.. дім, колюч.. стебла Б допомагаюч.. мамі, майструюч.. іграшку, розглядаюч.. альбом В згрібаюч.. сіно, пахнуч.. квіти, лягаюч.. спати Г згадуюч.. літо, сипуч.. піски, доглядаюч.. дітей 7. Укажіть речення, у якому дієприслівник ужито із залежними словами. А Великий корабель, захитавшись, почав поринати у воду. Б Я охоплюю обома руками березу, притулившись вухом неї. В Дівчата, причепурившись, виходять на вулицю. Г І пішов, не озираючись, до чужого села.
Колись перед людиною постала проблема. Як вимірювати цінності матеріального світу? Як оцінити працю та вартість вкладу людини у загальний добробут? Тоді людина винайшла гроші.
Як і більшість людських винаходів, гроші – це велике добро та велике зло водночас. Спершу розглянемо їхні позитивні риси. За до грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими необхідними речами. Їй не потрібно все робити самій. Так, програміст виконує свою роботу, яка йому до душі, а одяг та їжу купує в кравця та повара.
Коли людина має багато грошей, в неї так само багато можливостей: подорожувати, навчатися в кращих університетах, покращити свою зовнішність за до пластичної операції тощо.
Саме тому, що гроші забезпечують численні потреби, багато людей вирішують, що для життя потрібні лише гроші. І вони присвячують своє життя матеріальним цінностям. Гроші поступово затьмарюють їхній розум. Потрібно заробити більше, працювати без відпочинку… А ось є нагода «обдерти» ближнього! Треба скористатися цією нагодою, адже вона вигідна!
Людина заради грошей іноді стає здатною на злочин, здатною ризикувати здоров’ям, щастям, волею заради грошей. А родина, кохання, дружба, доброта, порозуміння з оточуючими людьми – все це відсувається на задній план. Або ж взагалі відкидається. Спитаєш: навіщо? Відповість: так гроші потрібні! Оце хочу купити, оце та оце. Адже у всіх воно є! Або навпаки, цього ще ні в кого немає…
А тепер спитайте того, хто втратив через гроші здоров’я або сидить у в’язниці, чи варті були гроші їхніх втрат. Він скаже: ні, але тоді я про це не подумав…
Люди забувають, що гроші є благом, коли вони служать людині, а не навпаки. Гроші мають бути для людини, а не людина для грошей! Людині даний не один лише матеріальний світ. Є також світ духовних цінностей. Світ доброти, віри, моральних принципів, кохання та поваги до інших. І я вважаю, що ці два світи рівноцінні. Неможливо в суспільстві прожити без грошей. Але зосередитися на самих грошах - це все одно, що відрубати собі одну руку або вкоротити життя наполовину.