У слiд вiд копита тварини набралася дощова вода. (iменник)
Петро сумно дивився услiд потягу, на якому їхала кохана дiвчина.
Надворi вже темно, треба йти додому.
У бабусi на дворi бiгають кошенята та цуценята.
На вiки вiчнi запам'ятали ми ту трагедiю.
I вже онуки несуть квiти до навiки пам'ятного мiсця, де дiдусi одержали перемогу.
Удень ще не дуже спекотно, вдягай светр.
У день початку канiкул дiтлахи особливо веселi.
Лист був завеликий для моєї сумочки, тому я зiгнула його удвоє.
Доярка налила молоко у двоє відер
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":