М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

9.У якому рядку всі дієприслівники з НЕ пишуться разом: а) не/волячи, не/покоячись, не/хтуючи, не/дочуваючи;
б) не/пізнавши, не/знайшовши, не/створивши, не/перетинаючи;
в) не/відходячи, не/розуміючи, не/виконавши, не/передплативши;
г) не/прибігши, не/вітаючи, не/вмикаючи, не/почепивши;

👇
Открыть все ответы
Ответ:
odariya
odariya
23.08.2021
  У дитинстві я любила слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях (про відступи говорити не любив) і часто (за моїм проханням) розповідав про те, як наші війська увійшли до Берліна і які почуття охопили його в той незабутній ранок 9 Травня, коли він довідався, що настав День перемоги. 
     Подорослішавши, я зрозуміла, що багато про що дідусь умовчав. Умовчав про страх, про голод, про біль, про розпач і про річки крові, що заполонили в ті роки півсвіту. Не розповів він мені про табори військовополонених, про жорстокість німецьких солдатів, про катування, про страти. Я довідалася про все 
     з фільмів, із підручників з історії, з творів письменників, що пройшли війну... Довідалася, щоб ніколи не забути. Такі речі врізаються в пам'ять назавжди. Я вважаю, що ніхто не повинен забувати про ту війну і про те, якою ціною далася нам перемога. Кожен зобов'язаний пам'ятати, що зараз він живе завдяки тим, хто загинув у той страшний час. У багатьох з них були діти, і вони залишилися сиротами, багато хто просто нічого не встиг зробити в житті — пішли на війну просто зі шкільної лави. А багато хто дотепер лежить десь у лісі непохованими... Забути про це — все одно, що вчинити злочин. 
     Полеглим воїнам споруджують пам'ятники, про їхні подвиги пишуть книги, про війну виходять цикли передач.
     Чи досить цього? Думаю, що ні. І хочу прожити своє життя гідно, тому що воно занадто дорого комусь обійшлося. 
4,7(60 оценок)
Ответ:
lesikviktoria47
lesikviktoria47
23.08.2021
                         Що уявляю я, коли кажуть "чорнолісся"
   А вам відомо,що таке чорнолісся? Я про це нічого не знала. Якось натрапила у книзі на це слово, і від нього війнуло якоюсь таємницею, пригадалися казки, легенди, пов'язані з лісами. я відкрила словник і прочитала "чорнолісся, чорноліс-листяний ліс". Але чому ліс чорний? Я згадала наші літні прогулянки в дальній ліс. Він розпочинався за селом, де ми відпочивали у бабусі.
   У цьому лісі росли переважно дуби, так би мовити, мали перевагу перед усіма іншими деревами. Як розповідала нам бабуся Ганна Петрівна, там було багато вікових дерев.Ми зайшли у хащі.Крони дерев щільно змикалися. Біля моїх ніг  безстрашно прослизнув вуж. День був сонячний, безхмарний, але тут я почувала себе, наче у бабусиному погребі, куди спускалася у полуденну спеку попити холодного молока. Думками я начебто гортала сторінки словника, звертала увагу на такі слова, як "бурелом", "вітролом", "сушняк". Відразу ж уявила собі бурю, що повалила чимало дерев. вигляд таких дерев був сумний. похмурий. Пригадалося слово "глушина". Дійсно, це було глухе місце у лісі, справжня лісова глушина. Її оживлювали далекий голос зозулі, таємничий дріб дятла, дзвінкі перегуки птахів, назв яких я не знала.
     А коли ми вийшли з лісової прохолоди на просіку-вузьку дорогу в лісі,-навіть примружилися від сонця,що раптово, несподівано ударило в очі. Дійсно, чорнолісся, подумала я.
4,6(50 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ