Кінець весни, початок літа – це період, коли ожила природа пахне і цвіте на повну силу і у багатьох людей які живуть в місті, та й у сільських мешканців теж, виникає непереборне бажання зібратися компанією з шашликами та іншими атрибутами чудового відпочинку, і «посидіти »на природі. єдиним цілим. Це добре і не засуджується, але: до того часу, поки ви нікому не заважаєте.Навесні тварини виводять потомство, з-під землі проростають рослини, на деревах розпускаються бруньки, тварини і птахи вигодовують маленьких дитинчат. І в ту хвилину, коли ми хочемо повеселитися під гуде музику, їм потрібна тиша. Хіба сподобалося б матері вигодовувати дитину та укладати спати під гуркіт магнітофона?Тваринам не подобається сучасна музика вона дуже гучна і дратує тварин. Ось і у лісових мешканців тече особливе життя, і шум тут не передбачений.Адже прислухайтеся до лісових звуків, що ви чуєте? Шерех вітру, тріск сухих гілок під ногами, мелодійний спів птахів, дзюрчання джерела …Ось чому не потрібно в червні шуміти в лісі тому що ви заважаєте тваринам піклуватися про своїх дітей.
От на ранок баба набрала мичок[1] і погнала солом’яного бичка пасти; сама сіла під могилою — пряде кужіль і приказує: «Пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду! Пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду!» Поти пряла, поки й задрімала.
Коли це з темного лісу, з великого бору біжить ведмідь; наскочив на бичка: «Хто ти такий,— питає,— скажи мені!» А бичок і каже: «Я бичок-третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений». Ведмідь каже: «Коли ти солом’яний, смолою обсмолений, то дай мені смоли, обідраний бік залатати!» Бичок нічого, мовчить; ведмідь тоді його зараз за бік—давай смолу оддирати. Оддирав, оддирав, та й зав’яз зубами, та ніяк і не вирве. Сіпав, сіпав — ні! Затяг того бичка бог зна куди!
4
поставь или 4-5 звезд
Объяснение: