1. Означення не треба відокремлювати комами в реченні: г) У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки. __ а) Долинка, вишита сонцем, пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики. б) Горять в росі ранкові доли, багаті різнобарв'ям трав. в) Щасливий і веселий, він глянув на високе небо.
2. Прикладку треба відокремити комою в реченні: а) Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі. __ б) У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину. в) Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою. г) Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.
3. Поширену обставину треба відокремити комою в реченні: б) Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять. __ а) Годі вже панам сидіти згорнувши руки! в) Величезна калюжа заросла травами, ліловими дзвониками і скидалася на озеро. г) Ніхто того не чув, не знав, не бачив, опріч Марка маленького.
Моя улюблена телепередача “Що? Де? Коли?”. Я почав дивитися її ще коли мені було років десять. Звичайно, тоді я не розумів багатьох складних запитань, але сама атмосфера гри — напружена й красива — запам’яталася мені саме в цьому віці. Багато що змінилося в передачі “Що? Де? Коли?”, постарішали ті, хто грав із самого її початку, але головне лишилося: ігрове поле, поділене на сектори, дзиґа, шість гравців, які цілу годину будуть вражати телеглядачів своїм інтелектом.Засновник гри “Що? Де? Коли?” Володимир Ворошилов, нині покійний, був людиною насправді творчою, наділеною неабияким смаком. Саме завдяки йому гра отримала потужний імпульс для подальшого розвитку. Адже Володимир Ворошилов вигадав усе те, що ми в цілому називаємо “Що? Де? Коди?” . Сьогодні ця гра популярна не лише на території колишнього СРСР, а й у багатьох країнах далекого зарубіжжя. Цікавість до “Що? Де? Коли?” рік у рік зростає, розширюється коло телеглядачів, зазнає змін склад гравців у студії, яких недаремно звуть знавцями.Яких тільки запитань не буває під час гри. Кожне з них складне й потребує не лише величезного запасу знань, а й уміння мислити швидко й оригінально. Якщо мені вдається відгадати хоча б одне із запитань, я вже пишаюся собою. У мене викликають захват ці молоді й не дуже молоді люди — майстри гри “Що? Де? Коли?”. Проти них спрямовані найкращі телеглядацькі сили, але знавці все одно раз у раз виходять переможцями. Питання, за кого вболівати під час “Що? Де? Коли?”, в мене просто не виникає: звичайно ж, за знавців.Понад два десятиліття налічує історія гри “Що? Де? Коли?”. Мені здається, що ця гра матиме продовження ще принаймні протягом такого ж часу, а то й більше.Дійсно, ця гра просто не може бути нецікавою, адже питання телеглядачів і відповіді знавців ніколи не повторюються.Якщо б мене запитали: “Чи хотів би ти бути знавцем?”, я б щиро відповів, що ні. Мені хочеться залишатися вдячним телеглядачем, який із завмиранням серця слідкує за перебігом непростого двобою. Так, лунає гонг, і починається наступний раунд у безкінечному ланцюжку запитань і відповідей.
г) У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.
__
а) Долинка, вишита сонцем, пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.
б) Горять в росі ранкові доли, багаті різнобарв'ям трав.
в) Щасливий і веселий, він глянув на високе небо.
2. Прикладку треба відокремити комою в реченні:
а) Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі.
__
б) У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину.
в) Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою.
г) Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.
3. Поширену обставину треба відокремити комою в реченні:
б) Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять.
__
а) Годі вже панам сидіти згорнувши руки!
в) Величезна калюжа заросла травами, ліловими дзвониками і скидалася на озеро.
г) Ніхто того не чув, не знав, не бачив, опріч Марка маленького.