Я живу в Україні, тому як патріот своєї держави я мушу досконало знати рідну мову. Мова об'єднує державу і її громадян, тому так важливо знати і вміти правильно і гарно розмовляти рідною мовою. Правильне і вміле говоріння визначає освічену людину і приємного співрозмовника, я хотів би справляти саме таке враження на тих, з ким спілкуюся.
По-друге, це мова відомих письменників і поетів. Українською мовою писали Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко, та багато інших талановитих українських літераторів.
По-третє, мені дуже подобаються гармонія та багатство української мови. На мою думку, жодна мова світу не зрівняється з милозвучністю та красою української. Так багато почуттів і думок можна виразити задо української мови.
До речі, знання мови і вміння ними користуватися необхідні не тільки в говорінні. Знаючи українську мову, я зможу читати твори написані нею і розуміти значення всіх слів і важливої інформації . Без знання української мови для мене буде скадною комунікація з оточуючими і самовираження.
На даний момент все більше людей не шанують рідну мову і не поглиблюються в її вивчення. Рідко можна зустріти людину на вулицях українського міста, яка б розмовляла державною мовою. Тому я хотів би бути тим, хто зможе подати іншим гарний приклад.
2) літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (після ь та апострофа): Воїнов, Гур’їн, Ільїн;
3) літерою и:
а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Чичиков, Шишкін, Джигарханян, Чингісхан;
але перед голосним пишеться і: Тиціан;
б) у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, Виноградов, Глинка, Данилов,
в) у префіксі при: Привалов, Пришвін;
4) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бєликов, Григорович, Кулинич,