Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
Може, не такий уже він поганий?
— Звичайно, не буде, — сказав батько, — але що з того?
По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті.
А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй.
Речення зі звертанням:І що ж, хлопче, було дуже весело?
Заграй що-небудь, синку!
Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!
Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!
Ти не журися, Славчику, в усіх єгипетських фараонів були ще більші вуха!
ответ:Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо багато — пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості.
Усе життя українців супроводжують пісні. Їх у нашого народу сила-силенна. Кожна подія супроводжується піснею: народження, праця, відпочинок, весілля, смерть. Про це співається у побутових піснях. Обрядові пісні виконувалися під час виконання обрядів — колядування, щедрування тощо. Історичні пісні відображали історичні події та людей, які в них брали участь. Отже, пісні бувають різними: побутовими, історичними, обрядовими.
Пісні, казки, легенди, прислів'я, загадки були єдиним засобом передачі набутих народом знань прийдешнім поколінням. Особливо тоді, коли ще не було писемної мови. Отож, пісні — це наш здобуток. Треба їх знати і берегти
Объяснение: