Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) до не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) до не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...
1. Сіявся дрібненький, мокрий сніжок (В. Козаченко).
2. На городі поволі вмирає, тліє яскрава літня зелень (В. Козаченко).
3. Міради розкішних, п’янющих пахощів були подолані всі: їх забив солодкий запаморочливий дух матіоли (Ю. Смолич).
4. Могутній хор потрясав тихий, прозорий спокій свіжого, літнього дня (Ю. Смолич).
5. Над містом хитаютася бліді, рожевуваті сутінки (В. Шевчук).
6. Велика грізна тиша стоїть над степом (О. Гончар).
Объяснение:
Означення однорідні, якщо:
характеризують предмет з одного боку (колір, розмір, матеріал, форма тощо); суто позитивні або суто негативні за значенням;вжиті в переносному значенні ( епітети );перше непоширене (прикметник чи дієприкметник), а друге поширене (словосполучення);