Зима часто починається з холодних вітрів і сонячних морозних днів, що прийшли на зміну дощам пізньої осені. Дерева, що вже давно скинули своє листя, занурюються в глибокий сон. Яскраве сонце світить лише кілька годин на добу і зовсім не зігріває.
На вулиці мороз, і люди видихають густі струмені пари. Усі закутались в теплі шарфи, сховали вуха під шапками, а руки в рукавички. Тільки ніс і щоки ніяк не вберегти від морозу, і вони стають рум'яними.
А потім випадає довгоочікуваний сніг - густий і чистий, який не тане через півгодини. Сніг перетворює звичайний світ навколо у казковий. Сніг товстим білим килимом вистилає дахи будинків, лягає на гілки дерев, а в повітрі ще кружляють великі сніжинки. Замерзають річки. А в містах заливають катки, на яких можна кататися на ковзанах або просто так, і там завжди повно дітвори. Грають в сніжки, ліплять сніговиків, катаються на санках і лижах. Всюди чути вибухи сміху і радісні крики.
Іноді буває така хуртовина, що не видно на метр попереду себе, вітер і сніг б'ють в обличчя. А бувають спокійні ясні дні, коли сніг виблискує на сонці, ніби складається з дорогоцінних каменів.
Коли наступають новорічні свята, всюди запалюють різнокольорову ілюмінацію - на центральній ялинці в центрі міста, у вікнах усіх будинків і магазинів.
Зима - ніби справжня Снігова королева, холодна та іноді непривітна. Зате прекрасна в своїх шикарних білих ошатах зі снігу й прикрасах з діамантів льоду. Накинувши на плечі шаль з вітру та хуртовини, зима нечутним кроком легко ступає по землі, радуючи нас своєю красою і веселими зимовими забавами.
Складне речення, що складається з двох або більше предикативних одиниць, поєднаних в єдине семантичне й граматичне ціле підрядним зв'язком за до сполучників підрядності чи сполучних слів та інших граматичних засобів, називається складнопідрядним.
Предикативні частини складнопідрядного речення синтаксично нерівноправні: одна з них підпорядкована іншій. Отже, частина складнопідрядного речення, що перебуває в синтаксичній залежності від іншої, головної частини, називається підрядною.Частина складнопідрядного речення, якій підпорядкована підрядна частина, називається головною.
Залежність підрядної частини від головної у складнопідрядному реченні мислиться як поняття синтаксичне. У семантичному значеннєвому відношенні обидві частини складнопідрядного речення бувають рівноцінні, однак нерідко саме підрядна частина передає основний зміст усього складнопідрядного речення. Так, у реченнях Не диво, коли \о, І важко бул\самостійною і з погляду структурного, що формально виявляється в її\.
Бібліотека моєї школи.
Бібліотека моєї школи доволі простора. Там багато столів та крісел .
Дуже багато книг на різні теми , багато енциклопедій. Багато підручників , багато справочників. Бібліотекар якщо щось треба запитати ти обов'язково можеш її про це запитати.Також багато стендів є дошка для малювання та написання різних тем. Можна пообговорювати різні теми та книги. Це і є моя бібліотека.