Та встала1, бо вже зрозуміла2: щось трапилося3, треба йти додому4.
Речення розповідне, складне, із безсполучниковим і складнопідрядними складними реченнями. Речення 1 — (головне), просте, двоскладне, повне, непоширене. Підмет та виражений вказівним займенником, вжитим у значенні іменника. Присудок встала простий дієслівний.
Речення 2 — (підрядне причинове), двоскладне, неповне (пропущений підмет та, що встановлюється з головного речення), поширене. Присудок зрозуміла простий дієслівний, від нього залежить обставина часу вже, виражена прислівником. Речення 3 — двоскладне, повне, непоширене. Підмет щось виражений неозначеним займенником, присудок трапилось простий, дієслівний. Речення 4 — односкладне, безособове, повне, поширене.
Присудок треба йти складений, дієслівний, виражений неозначеною формою дієслова йти і прислівником треба, що виконує роль допоміжного дієслова. Від нього залежить обставина місця додому, виражена прислівником.
В цей момент важку імлу опалив синій промінь1, дерева спалахнули золотими язиками2, і десь над горою з тріском -, немов рушились якісь будови4, загримів перший грім3.
Речення розповідне, складне, сполучниково-безсполучникове, із сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком . провідним зв’язком є сурядний, яким (єднальним сполучником і) поєднуються безсполучникове складне речення з однорідними частинами, підрядне порівняльне приєднується до головного (речення 3) сполучником немов.
Коми поставлено на межі частин складного речення.
Речення 1 — двоскладне, повне, поширене. Підмет промінь виражений іменником, присудок опали простий дієслівний.
У групі підмета є узгоджене означення синій, виражене прикметником.
У групі присудка є такі другорядні члени: обстави на часу в цей момент, виражена словосполученням що складається з іменника в поєднанні з прийменником та займенника; прямий додаток імлу, виражений знахідним відмінком іменника, .і залежне від нього узгоджене означення важку, виражене прикметником.
Речення 2 — двоскладне, повне, поширене. Підмет дерева виражений іменником, присудок спалахнули-простий дієслівний. Від присудка залежить обставина дії язиками, виражена іменником, від якої залежить узгоджене означення золотими, вира жене прикметником.
Речення 3 — (головне), двоскладне, повне, поширене. Підмет грім виражений іменником, присудок загримів простий дієслівний. У групі підмета є узгоджене означення перший, виражене порядкова числівником. У групі присудка наявні три обставини: обставина місця десь, виражена прислівником і над горою, виражена іменником з прийменником, обставина дії з тріском, виражена іменником з прийменником.
Речення 4 — (підрядне), двоскладне, повне, поширене. Підмет . будови виражений іменником, присудок рушились простий дієслівний У групі підмета є узгоджене означення якісь, виражене неозначеним займенником.
- Сестро, а що ото там у небі різнокольорове таке?
- А то братику радуйдуга.
- Що воно таке, ця "райдуга".
- Розумієш братику, райдуга - це атмосферне явище; з'являеться у небі після дощу.
-Зрозуміло. А чому у нього такі різні кольори?
- Не знаю.
- А скільки у неї кольорів?
- Сім. Цю послідовність легко запам'ятати за до мнемонічної формули: "Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати".
-Це як?
- А отак, щоб не забути усі кольори райдуги люди вигадали певний порядок слів, який легко запамятовується і їх перша літера відповідає тій з якої починається назва кольору.
-Які саме кольори має райдуга?
-Чапля- червоний, Осінь-оранжевий, Жде-жовтий, Завзято-зелений, буде-блакитний, Сани-синій, Фарбувати-фіолетовий що розповіла. Адже це так цікаво!
-Завжди будь- ласка, братику!
Украина параша
Объяснение:
крым наш