"Хліб - усьому голова" - неодноразово я чула цей вислів з уст багатьох людей. Та ніяк не могла збагнути його. Якось почула це і від своєї бабусі і вирішила запитати її, що це означає. Вона мені розповіла, що на світі немає такої людини, яка б не куштувала хліба. Але дуже мало людей, які знають скільки любові і тяжкої праці вкладено в один буханець. Скільки сил і недоспаних ночей іде на цю справу. А без хліба людина, як без води, як без повітря не може обійтися. Тому дуже в багатьох піснях, віршах чи оповіданнях хліб описується, як святий.
Итинство... Скільки незабутніх років ми проводимо у школі! Школа — наш другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники. Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат. Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви! Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань... До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу. Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи. У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.