Знайдіть неправильно оформлені цитати. Виправляючи неточності в оформленні, запишіть речення. 1. Давно стали крилатими Шевченкові слова: «I чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!» 2. Олесь Гончар писав про І. Котляревського, що «Він невіддільний від свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість». 3. Аналізуючи творчість Лесі Українки, Максим Рильський писав: що «вона почала ліричними поезіями, і ліричної струни не занедбала... до кінця віку». 4. Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й зміцнювала літературну мову...». 5. У статті про О. Кобилянську сказано, що «Класичним зразком алегоричної мініатюри є її поезія у прозі «Рожі». 6. Рядки з поезії І. Франка «лиш боротись – значить жить»; «книги – морська глибина»; «якби ти знав, як много важить слово» давно вже стали афоризмами. 7. Борис Буряк пише: «Що в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор». 8. Слово для Лесі Українки – це гострий, безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч». 9. Тарас Шевченко вірив у велике майбутнє України й українського народу і палко закликав своїх земляків: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь, бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають...» (З підруч.).
А ще я люблю гуляти понад рiчками i годувати нових мешканцiв мiста - качок. У Харковi двi рiчки - Харкiв i Лопань, i обидвi вони заселенi дикими качками.
Я люблю прогулюватись мiстом узимку, коли вулицi, а особливо парки вкритi пухким бiлим снiгом; люблю гати, як весною мiсто нiби прокидається i вмивається дощами пiсля довгого сну; люблю восени шурхотiти опалим рiзнокольоровим листям.
Стало звичаєм просиджувати вечорами бiля телевiзорiв та комп’ютерiв. А я за усiх прогулятись зi мною рiдним мiстом.