Прочитайте текст (розділові знаки пропущено). Виконайте завдання 1-8 до нього (1) Озвуч..н..і бджолами соняшники чомусь схожі для мене на круглі кобзи вирощ..н..і на в..соких ж..вих стеблах. (2) Живе тіло кобз пахуче пр.порошен..е жовтим пилом поросле п..люстками світит..ся й золотіє щось промовляючи своєю усмішкою. (3) Мені здаєтся що тут на нашому городі всі соняшники в..селі але в/одночас по/доброму замисл..н..і.
(4) Коли заходить сонце то й соняшники в..чоріють поступово смеркають . (5) І вже того сміху не видно й не чути на городі і вже затихають живі кобзи. (6) Стоять на межі по/між грядками не/po(a,c)судливі й приязні світил..ники а похмурі квіти смутку й темряви. (7) Стоять мовчк.. думаючи про своє і в їхн..ому заглиблен..ому думан..і й мовчан..і вловлюєт..ся щось чуже.
(8) Гарбузи ці ще одні діти сонця в..ються по/між картоплею спинают..ся на вишні перела- зять через тин пр..кріпившись ч..пкими своїми вусиками просочуют..ся пробивают..ся скрізь де тільки можуть знайти краплину світла. (9) Завойован..ий простір вони відзначають зірчастим цвітом. (10) Гарбузин..я завзято зд..раєт..ся на тини на кущі з наївною бе(з,с)турботніст..ю вискакуючи на вигін на стежку на дорогу ро(з,c)цвітає там нашорошуючи на/всібіч свої чутливі струни/вусики
1. Впишіть пропущені літери в словах, зніміть риски, виберіть у дужках необхідну букву.
2. Розставте розділові знаки в реченнях.
Объяснение:
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».