абсолютна теперішність (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й історична теперішність.
абсурд (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.
автентичний текст (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.
автобіографія (гp. autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) – власний опис свого життя.
автонім (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .
автор (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.
автореферат (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.
авторські слова – 1) грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам: авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.
агіографія (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.
агітаційна промова (лат. agitatio – спонукання до чогось) – промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.
аграматизм (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.
адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.
адгортація (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.
акростих (гр. akrostichos – крайній рядок) – вipш-загадка, в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку:
Відповідь:
Іменникам властиві граматичні категорії роду, числа та відмінка.
Граматична категорія роду є фіксованою (незмінною). Розрізняють 4 роди: чоловічий (захисник, борець, герой), жіночий (воля, боротьба, незалежність), середній (життя, серце, майбутнє), спільний (нероба, невдаха, плакса). Не мають категорії роду іменники, які вживаються тільки у множині.
Граматична категорія числа є змінною. Більшість іменників може вживатись у формі однини та множини (герой - герої, війна - війни, перемога - перемоги). Є іменники, які не вживаються в однині (Суми, Бровари, Чернівці, Карпати) чи множині (вірність, звитяга, героїзм - переважно абстрактні поняття).
Граматична категорія відмінка представлена сімома формами: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний:
Н. Україна
Р. України
Д. Україні
З. Україну
О. Україною
М. (в) Україні
К. Україно
Не змінюються за відмінками незмінювані іменники (інтерв'ю, мас-медіа, радіо)
Пояснення: