Не можна стати великою, успішною людиною, використовуючи зло, агресію та ненависть, руйнуючи «вічні» цінності людства. треба бути добрим і привітним з людьми, які тебе оточують. тим, хто потребує цього. також необхідно постійно навчатися, самовдосконалюватися, стати висококваліфікованим спеціалістом. іноді, звісно, буває важко подолати свої лінощі, змусити себе робити те, що не хочеться, але думаю, що мета варта цих зусиль. я вважаю, що великою робить людину підтримка та любов близьких та рідних, для них ми завжди найкращі. я дуже люблю своїх батьків, бабусю і дідуся, хочу, щоб вони були здоровими та щасливими, пишалися мною. хочу, щоб у нашій родині завжди панував лад, затишок, любов, взаємоповага, підтримка. сподіваюся, що і мої однолітки не будуть забувати про моральні цінності — основу життя нашого народу. адже саме духовність відрізняє людину від тварин, підносить її над буденністю, робить великою, дає крила. пам’ятаймо заклик ліни костенко:
Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...
