Одними з найкрасивіших і найвизначніших об’єктів архітектури будь-якої країни є церкви. У всі часи церкви будували таким чином, щоб залучати прихожан і вселяти їм довіру і спокій. Церкви – це архітектурні об’єкти, у будівництво яких завжди вкладалася велику кількість грошей, щоб зробити їх якомога більш красивими, особливо це стосується православних церков. Саме ці об’єкти найчастіше служать одними з найбільш цікавих місць для туристів та інших гостей міста або навіть країни.
Однією з найчастіше відвідуваних українських церков
є Андріївська церква, розташована в Києві.
Андріївська церква по праву вважається однією з найбільш красивих церков, які станом на сьогодні існують в Україні. Вона розташована в самому серці Києві – в центральному та історичному Подільському районі столиці, поруч з нею розташований відомий Андріївський узвіз, який з’єднує нижню частину Києва з його верхньою частиною. Своєю назвою церква завдячує Андрію Первозванному, в його честь вона і була названа. Архітектором, який розробив проект церкви, був Бартоломео Растреллі, зведення цього архітектурного об’єкту відбулося в 1754-му році. Нагляд за зведенням
церкви виконував архітектор Іван Мічурін.
А ось художниками, які брали участь в оформленні церкви і писали картини, які в ній розташовані, стали Антропов, Чайковський, Роменський і Вишняков. Церква є відкритою для відвідувачів і слугує музеєм ще з 1968-го року. Одночасно з цим час від часу в ній проходить богослужіння Української Автокефальної Православної Церкви.
Стилем церкви є бароко, це проявляється в тому, що в церкві є бароковий іконостас, який був вироблений майстрами з Санкт-Петербургу, іконостас цей має покриття з сусального золота, досить незвичайним є колір іконостасу – він яскраво-червоний. Висота церкви становить 46 метрів. Фасад храму з одним куполом і п’ятьма закінченнями прикрашений пілястрами, колонами, а також з дуже багатим ліпленням, яке було виконано в стилі бароко від Растреллі, вражає.
Двері і вікна церкви при всьому цьому декоровані орнаментом.
Кожен православний християнин, незалежно від місця свого проживання, може відвідати Андріївську церкву, розташовану на Подолі в Києві. Знайомство із її багатою архітектурою, цікавим внутрішнім оформленням і навіть історією можуть зробити безцінний внесок у розвиток православної культури кожної окремо взятої людини.
1) Сонце зовсім сіло, вечірня зоря погасла. 2) Не русалонька блукає, то дівчина ходить. 3) Будеш слугою народу, не забудуть тебе зроду. 4) Пройшла зима, весна настала. 5) Прийде осінь у засіках, буде хліб золотий. 6) Правди не приховаєш мудруй, не мудруй. 7) Бачу здалеку хвиля іскриста, грає вільно на синьому морі. 8) Бережися, гордий і могутній птах, у степ прийшли люди. 9) Весняна сила в душі моїй грає, її не зломили зимові морози міцні, її до землі не прибили тумани важкі, її не розбила і ся перелітная буря весняна (Леся Українка). 10) Не бійся заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля (І.Рильський). 11) Правильне бачення добра і зла – основа справедливості, а виховання перестає бути вихованням коли дитина відчуває що з нею повелися несправедливо, несправедливість породжує образу і обурення, підлість і лицемірство (В.Сухомлинський).
Відповідь:
Молоти язиком - молотити (не)велике цабе
(не)високого льоту - (не)бувати в бувальцях
один від одного (не)далеко втекли - один від одного (не)впіймавши облизня
ятрити (не)загойну рану - щурити (не)заживаючу рану
на розум (не)багатий - на розум (не)глибокий
бачити (не)мало світу - бачити (не)дешевше за дірку від бублика світу
(не)солоно сьорбавши - (не)допікати до живих печінок
щербатої копійки (не)вартий - (не)руки загребущі копійки
канути в (не)буття - канути у (не)воду
з (не)легким серцем - з каменем на серці (не)широким лобом
усіма правдами й (не)правдами - (не)одним миром мазані правдами
(не)сите око - (не)сім мішків гречаної вовни око