Відповідь:
От якось прийшли до неї у гості два брати: Синонім та Антонім. Мова зраділа Синоніму, бо він допомагав їй по роботі, та так добре, що Помилка (Ворог Мови) не могла пройти, та щось накоїти. Ну а Антонім лежав на печі, бо не потрібен він був Мові. Наскучило Антоніму сидіти, та й пішов він до Помилки.
Прийшов він до неї та й каже:
- Помилко, дорогенька! Не потрібен я Мові, незлюбила вона мене! Я хочу тобі до щось їй накоїти.
- Антоніме, друже! Я така рада, що ти на моїй стороні! Я думаю ти знаєш, чого твій брат боїться найбільше?
- Знаю, знаю. Він кохає Мову, і не хоче, щоб він зробив так, щоб їй не сподобалось.
- Добре. У мене вже є ідеї!
Помилка й Антонім пішли у поле неправильних текстів, де Мова і Синонім працювали. Синонім так працював, що й не побачив, як його брат Мову викрав. Поніс Антонім Мову лісами й морями, широкими степами. Помилка й каже:
-Антоніме, давай її у яму закинемо, вона там з голоду помре?
- Ну давай.
Понесли вони Мову, та й кинули у яму. Заплакала Мова. Побачив Синонім, що його коханої немає, та й пішов її шукати. Ходив він лісами, морями, степами, поки не побачив ту яму. Заліз він у ту яму, і врятував Мову.
Мова та Синонім одружились, а Помилка й Антонім зникли. Ніхто їх більше не бачив, та це й добре!
Пояснення:
- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?
- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.
- Так де ж її взяти?
- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.
- Наприклад, у кого?
- Наприклад, у Конфуція.
- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?
- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.
- Так чим же?
- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.
- Це ж чому?
- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.
- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.
- Подумай, буде корисно.
Відповідь:
Україна майбутнього
Коли сонце зустрічає ранок, а прозорі струмочки розгойдуються серед зелені, українська земля огорнута відтінками майбутнього. Це Україна майбутнього — країна, яка спалахує новими надіями та вірою у світле завтра.
На моєму уявному полотні розгортається вигляд сучасної України. Тут ми бачимо молодих і талановитих людей, які розсіюють тумани невпевненості та відкривають шлях до успіху. Їх винахідливість та натхнення створюють прогресивні технології, які не тільки змінюють життя українців, але й дарують їм можливість вплинути на світову сцену.
Україна майбутнього — це країна, де високотехнологічні інновації дружать із витриманою красою природи. Чисті енергетичні рішення та сталість стають пріоритетами. Величезні сонячні ферми та вітрові парки розташовуються на широких просторах, які колись називалися чорноземами. Україна стає екологічним лідером, втілюючи зелену революцію, яка приваблює погляди інших націй.
Україна майбутнього — це єдність культур і взаєморозуміння. Різноманітність стає нашою силою, а не перешкодою. Ми цінуємо свою спадщину та традиції, але й відкриті до нових вражень і поглядів. Величезна палітра мов та звичаїв розцвітає на нашій землі, даруючи неповторну атмос
Пояснення: