Контрольний письмовий - Нічна пригода Докладний переказ – це повна та близька до тексту передача почутого чи прочитаного. До нього ставлять вимогу відтворити зміст тексту:
повно (відтворюючи деталі);
послідовно (не порушуючи порядку подій);
правильно (точно передаючи імена, назви, події та зв’язки між ними).
Текст переказу потрібно слухати двічі.
Під час першого прослуховування зверни увагу на зміст тексту. Не намагайся одразу запам’ятати слова, використані автором. Головне – з’ясувати тему та основну думку тексту, послідовність викладу думок. Після першого прослуховування доцільно з’ясувати значення незрозумілих слів та скласти орієнтовний план майбутнього переказу на чернетці.
Під час другого прослуховування зверни увагу на мовленнєві та стилістичні особливості тексту, художні засоби, що використовуються автором.
Зверни увагу!
Докладний переказ не повинен дослівно чи майже дослівно відтворювати початковий текст. Переказати докладно текст потрібно власними словами, добираючи свої мовні засоби. Дослівне відтворення в переказі вважається помилкою. Навіть якщо ти маєш феноменальну пам'ять і просто запам'ятав текст за 2 прослуховування, переказуючи його, добери власні, а не авторські, слова.
В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.