Моя улюблена пора року весна. З її приходом все навкруги розцвітає , починають все частіше співати пташки . Але найбільш приємнішим для мене є те , що після тривалого часу лежання білого , холодного снігу на землі , її нарешті покрило зеленою , молодою травичкою! Сонечко розвіяло по місцевості свою промінці , які ще не так сильно гріють . Незважаючи на запах квітів які де-не-де порозквітали , я всеодно відчувала , як пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками.Вже не гриміло сердите небо , не йшов ні сніг , ні дощ , це вже весною покропило Україну!
Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.
Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.
Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.
Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.
-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.
А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.
-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.
Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.
Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.
Моя до матері
У нашому житті немає більшого скарбу, ніж наші рідні. Наші батьки, і зокрема матері, завжди стоять поруч з нами, підтримують і надихають нас своєю любов'ю та турботою. Я маю велику честь мати таку матір, яка завжди є моїм надійним опорою, моїм ангелом-хранителем.
Кожен день я бачу, як вона безмежно працює, незалежно від свого власного втомлення. Її турбота про мене ніколи не знаходиться на задньому плані. Завжди вона піклується про мої потреби і бажання, стежить, щоб у мене було все необхідне для щасливого життя.
Моя мати – джерело натхнення для мене. Її безкорислива любов і посвяченість наснагають мене на досягнення нових висот. Я завжди можу розраховувати на неї, коли мені потрібна підтримка чи порада. Вона завжди є поруч, готова до мені у будь-якій ситуації.
Не раз вона відмовляє собі в чомусь, щоб забезпечити мене. Вона завжди ставить мої потреби на перше місце. І коли я розумію, як багато жертв вона робить для мене, мене переповнює вдячність і повага до неї.
Моя мати - моя головна підтримка. Вона не просто надає мені матеріальну до , але і завжди вірить у мене, допомагає розвиватися та впевнено крокувати по своєму життєвому шляху. Вона надихає мене бути кращою людиною, брати приклад з її сильності і мужності.
Мої дії не могли б бути успішними без підтримки та до моєї