Спиши виділину частину тексту вставляючи пропущені букви й розкриваючи дужки Так це чи не так – не знаю. Але в нашого Тарасика саме така кишеня й була. Незамінна кишеня – на все придатна. І солоденький горошок він усипав туди, не задумуючись.
Та не знав тої миті Тарасик, що є в його кишені одна новина – дірка. Вчора він прихопив з полиці мамину пилочку для нігтів. То та капосна пилочка цю “новину” й зробила.
Солоденький горошок у кишені спочатку замурзався, а тоді помаленьку-потихеньку в дірку й повипадав.
Одну горошину знайшла мураха. Почимчикувала до мурашника, привела родичів – і вони нею поласували.
Другу цукерку надибав равлик. З одного боку покуштував, з другого, кругом обійшов: ото несподіванка – з усіх боків солодка.
Ще одну цукерку сорока вгледіла. Вихопила її з трави:
– Ти диви, яка смачна намистина! Вік звікувала – такої не траплялося. Та й з’їла її, собі дивуючи.
Гусак стежкою чалапав.
– А що воно таке: чи то горох, чи квасоля, га? А хто його, такого добра, тут насіяв, га? Га-га-га?
А Барсик нічого ні в кого не питав. Похрускав усі цукерки, що знайшов, і смачно облизався.
Тим часом Тарасик про тіточчин гостинець згадав. Руку до кишені – а його й нема. Та чого б мав журитися: он скількох почастувала його щедра кишеня!
На мою думку,велич особистості визначається нашими вчинками,думками, мисленням,діями по відношенню до інших.Ми розвиваємося, самовдосконалюємось і цим самим робимо себе кращими-ми ростемо і морально,і духовно,і фізично.Кожен повинен усвідомити,що велич визначається не ростом і не вагою, і навіть не статками ,а вчинками і поведінкою.
Отже,можна стверджувати ,що людину робить великою не тільки її зовнішній вигляд,влада чи кількість грошей,а внутрішній стан,думки і добрі вчинки.