Контрольний диктант Лукія
Не/глянувшина (з/с)пал(е/и)ну хату яка
ще курилась димом (Л/л)укія вийшла (з/із/зі)
люд(ь)ського занімілого гурту. Її ніби
посноване павут(е/и)н(нн)ям (с/з)моршок
обли(ч/чч)(а/я) навіть опромін(е/и)лося ві(д/
т)бл(и/e)ском ус(ь)міху. Цей ус(ь)міх ішов аж
(з/із/зі) найдальших гл(и/е)б(и/е)н її єства.
Вона (з/с)правді зібралась кудись дуже/дуже
далеко. Куди вона все/таки йшла?
Човгаюч(и/i)
ледь/ледь
пер(и/
е)ставляюч(и/i) ноги (Л/л)укія худою поста(т/
тт)ю повіл(ь)но пер(е/и)сувалася ву(с/з)ькою
сте(ж/ш)кою поза городами. Зн(и/е)на(тьсь/
ць)ка слідом за нею кинув(ь)ся (М/м)арко.
На(з/с)догнав і що/сь заговорив майже пош(e/
и)(б/п)ки. Лукія зуп(и/е)нившись ледве
ус(ь)міхнулася й (с/з)тупала далі. Йшла н(е/
и)/відомо куди йшла просто (у/в) білий світ
який ро(з/с)л(и/е)вався довкола
справ(ь)ді
(с/з)пекою.
гар(я/а)ч(ьо/о)ю
жнив/яною
Люд(ь)ський натовп н(e/и)наче засти(г/х) біля
згари(шч/щ)(а/я). Нi/хто не/знав що йде (Л/
л)укія до свого сина, і що в(е/и)де її до нього
втіш(и/е)не не/вимовною радіс(ь)тю (с/
з)правді з(ь)ряч(е/є) мат(и/е)рин(ь)ське серце.
дам 100б
Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.
- Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:
- Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.
- Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.
- Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.
- Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.
- Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.
- Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.