Історія людства наповнена багатьма великими перемогами. Від давніх часів, коли перші люди виходили на полювання, до сьогодення, коли наша цивілізація досягла неймовірних висот розвитку, люди завжди боролися за перемогу. Проте, не завжди ця перемога вимірюється лише фізичними здобутками або матеріальними досягненнями. У світі, де сповненість матеріальних благ стала нормою, люди починають цінувати інші форми перемоги - перемогу над собою, перемогу над власними страхами та негараздами, перемогу духом.
Вони - це ті, хто зумів знайти в собі силу йти вперед, незважаючи на всі труднощі та перешкоди. Це ті, хто не злякався невдач і розчарувань, а зміг піднятися після кожного падіння і йти далі. Це люди, що змогли знайти в собі віру, що ніщо не є неможливим, і навіть найскладніші завдання можна подолати.
Вони боролися за перемогу над своїми внутрішніми бар'єрами - страхом, сумнівами, недоліками. Вони перетворили свої недоліки на сили, використовуючи їх як каталізатор для досягнення високих результатів. Вони навчилися переборювати свої внутрішні обмеження та знайшли в собі сили змінюватися, рости і ставати кращими версіями себе.
Вони боролися за перемогу над зовнішніми перешкодами - соціальними нерівностями, системними обмеженнями, негативними установками.
Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інієм, обліплені снігом. Ранок. Над кожною хатою стовпом в*ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота: сім*я готується до Святвечора. Господиня заходилась готувати дванадцять пісних страв: наставила узвар, варить горох.. , ..коржі з маком та кутю з товченої пшениці . Господар напоїв худобу, підстелив свіжої соломи, потів повідкидав сніг від хати й уважно оглянув господарство. В усьому їм допомагають діти.
1. Текст-розповідь, художній стиль мовлення. 2.а) Розмалював, дванадцять, молоком. б) Дванадцять, інієм, здається.
Вибач виділених слів я не бачу, тому що ти не виділила.. :(
Щастя.. . У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків". Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні! Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити.. . Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Відповідь:
Вони боролися за перемогу
Пояснення:
Історія людства наповнена багатьма великими перемогами. Від давніх часів, коли перші люди виходили на полювання, до сьогодення, коли наша цивілізація досягла неймовірних висот розвитку, люди завжди боролися за перемогу. Проте, не завжди ця перемога вимірюється лише фізичними здобутками або матеріальними досягненнями. У світі, де сповненість матеріальних благ стала нормою, люди починають цінувати інші форми перемоги - перемогу над собою, перемогу над власними страхами та негараздами, перемогу духом.
Вони - це ті, хто зумів знайти в собі силу йти вперед, незважаючи на всі труднощі та перешкоди. Це ті, хто не злякався невдач і розчарувань, а зміг піднятися після кожного падіння і йти далі. Це люди, що змогли знайти в собі віру, що ніщо не є неможливим, і навіть найскладніші завдання можна подолати.
Вони боролися за перемогу над своїми внутрішніми бар'єрами - страхом, сумнівами, недоліками. Вони перетворили свої недоліки на сили, використовуючи їх як каталізатор для досягнення високих результатів. Вони навчилися переборювати свої внутрішні обмеження та знайшли в собі сили змінюватися, рости і ставати кращими версіями себе.
Вони боролися за перемогу над зовнішніми перешкодами - соціальними нерівностями, системними обмеженнями, негативними установками.